Автори /
Ліанна Ракурс (1992)
Огляди ⁄ Переглянути все відразу
•
Вода..
•
Коли ріки скорботи висохнуть...
•
Весняний ліс
•
Мій кращий вірш
•
Куди, кому, як
•
Збережіть (собі) життя
•
Усвідомлення
•
Слова, наміри, питання
•
Тривога, і як її відчувають різні члени соціальних груп(я)
•
Дебют
Переглянути всі твори з цієї сторінки
Вода приймає сподівання,
Мою брехню, моє кохання,
Мою брехню, моє кохання,
Коли ріки скорботи висохнуть,
А пустирі на їх місцях проіснують достатньо,
А пустирі на їх місцях проіснують достатньо,
Скажи мені, дитя весни,
Що тебе турбує?
Що тебе турбує?
Мій кращий вірш,
Був написаний у стані повного розпачу.
Був написаний у стані повного розпачу.
Куди виливати всю свóю ненáвисть?
Кому з вас кричати, кого турбувати?
Кому з вас кричати, кого турбувати?
Куди виливати всю свóю ненáвисть?
Кому з вас кричати, кого турбувати?
Кому з вас кричати, кого турбувати?
Я казала про наступний дзвінок знаючи,
Що його вже ніколи не буде.
Що його вже ніколи не буде.
Мовчати можно хоч до пізньої ночі,
Поки не зламаю всі кістки б'ючись об стіни.
Поки не зламаю всі кістки б'ючись об стіни.
Під натиском кисню,
Під дією лужного розчину,
Під дією лужного розчину,
Я все що відчуваю її на порогах своєї уяви.
Я постійно згадую її гарний сміх.
Я постійно згадую її гарний сміх.