...А сусідка питає: "Ти ще живеш тут?" Задумалась. Ось воно. Більше не підтверджувати своє існування ні перед ким. Перед темрявою не може бути емоцій. Лише холодний розрахунох уникнути розпаду. Дослідити кожну діру в непроглядній розрідженості. Вакуум слів. Є приміщення без вікон, і варто лише кинути рушник на щілину під дверями. І виходити не через двері. Є місця без віри, і неможливо намацати своє тіло, піймати блиск свідомості. Залишки душі стискаються в атом, залишені повітрям.