Я в обличчя плюну вам.
Двічі. Може, тричі,
Якщо того вимагатиме ситуація.
Ви на що сподівалися,
зайшовши до чужої країни,
з казкою про так зване «братство»?!
Які брати, які сестри?
Ми ж і не схожі зовсім?!
«Київ за три дні»,
а вже двадцять третього року осінь...
Для чого все це?
Ми хіба заслужили на смерть?
Do widzenia, Auf Wiedersehen,
Бажаю всім вам померти!

2023

Друзі, ви тут не бачили дівчинку?
Ту, яка знала на дотики заходи сонця?
Поміж сирен
довго могла стояти
у полі,
тримаючи квіти в долоні.
Дівчинка
метеорити любила й місяць,
найдужче –
їх проводжати влітку,
Чиясь біла сукня розноситься вітром...
Ходить вона,
де снаряди насипані містом.
Певно,
у білому їй
і не страшно щоночі.

Дівчинка - Харків,
дівчинка - тамагочі.
Сяйво зірок
відбивається
в чорних очах
і в душі хмарочосів.

Подумала дівчинка якось:
- Нехай би це небо завжди було чистим,
без диму ракетного,
над укриттям, у якому
нікому співати
не хочеться.
Хочеться з холоду кави,
із коциком теплим,
спати на чистій подушці.

Дівчинко,
де твоє ліжечко,
де твої радощі,
де твої друзі?

2022