Гроза
Під чорним небом, де гроза вирувала,
Серце в грудях моїх, немов тремтячий лист,
Блискавки яркі у ніч темну металися,
І в кожному ударі крокувала смерть.
Мовчазні тіні, страхом вони наповнені,
Смертельний стук серця, немов вічний відлік.
Вітер ворушив деревами, в пітьмі вії,
І я, як тінь, стояла, замерла, як віск.
Близько, так близько, грім гримів, вибухи смерті,
Сльози дощу спліталися зі страхом моїм.
Крізь крик природи, мовчання безмежне,
Існувала я, тільки я, з смерті крок до кроку.
Але пройшло, мов мить, це пекельне танго,
Блискавка врізалась у землю, відірвавшись від мене.
У пеклі темряви я знайшла лишень тінь,
Та ніч моя досі мліє від спогаду цього часу, кошмарний і слизький.
Прокоментувати
Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --