Ти не летиш,
   А падаєш
 Згуба…    Згуба… Затопчуть
   люди,
І вже не злетиш в обіймах
   Вітру.
Що було? Де воно? Де померла
    Пелюстка?   Де порохом стала?
Не скажуть… люди, не скажуть.
А ти проростеш і заквітнеш
 Ізнову,     Знову
Як прийде весна, проростеш,
  Нова із ґрунту, пелюстко.
І очі радітимуть знову чиїсь, як зів’янеш,
Твоїй згубі новій, твоїй смерті повторній
   Радітимуть люди…
І нову пелюстку ти пустиш
В обійми вітру падати вальсом,
   Але не летіти, о ні…