Це краплі... тих, до кого є довіра,
Які тобі не всадять в спину ніж.
Які в душі своїй не ніжать звіра
І знають — де добра і зла рубіж.

Це краплі... тих, з ким можна говорити
Відвертою, як в серці заметіль...
В обіймах теплих, наче в полі з житом,
Поплакатись, про смуток і про біль.

Це краплі... тих, хто дійсно будуть раді,
З тобою разом, успіхам твоїм.
Брехливим словом, як зміїним ядом,
Не заплюють душі твоєї дім.

Це краплі... тих людей, на білім світі,
Які тебе сприймають так — як є...
Без хамства — як життя тобі прожити,
З повагою, що це життя — твоє.

26.10.24