Розмішаний стрілками день
Розтане,
Лишивши по собі
Лише гіркуватиі присмак
Присмерків.

Знесилений вечір,
Розгойдуючись повітрям,
Мимохіть втиратиме скупі сльози.

Народжений ніччю зблідлий ранок
Нетерпляче переступатиме з градуса на градус,
Чекаючи, що на дві хвилини пізніше
За учора
Справдиться світанок.
Зверхнє сонце,
Застібнуте на всі хмари
Аж по самісінькі брови,
Навіть не погляне в наш бік.

Ми надзвичайно органічні
В цій різноманітній листопадовій байдужості.
Та у моїй руці
Маленька долонька,
В якій тане
Моє зчерствіле серце.
15.11.2024