Як ушкварю танго з дамою у каптурі,
Що має десять десь тенет у рукаві.
Буду її крутити, наче матрос швабру,
Щоб навіть її до білого бліде лице загналося у Барву.

Я такой же русский Патриот, как Троцкий,
Кляну я диалект московский,
Хотя пишу на нем же я, на Своей Родине Живя,
В стране на имя Украина.

Укропом зовут меня, хохлом
И малоросом кличут часом
Те, кто не блещет и малым Умом,
Являясь попросту прстым пушечным мясом,
Которое на фарш пускают раз за разом.

Я так же люблю совок, как Троцкий,
Кляну Менталитет московский.
Да гори оно Все Пламенем и к черту Все котись!
А русский народ за кровавым знаменем идет,
Послушный котик, кись.

Народ-терпила, Народ-гной,
Ну что ж, терпи теперь,- не ной.

Ненавижу узкий диалект,
Хотя пишу же я на нем,
С тяжелым Сердцем, Сон за Сном.
Ну ничего, будет и у нас еще банкет.

Розривається Душа,
Я гублюся на Стежках,
Зазирни мені у Вічі, там проймуть холод та жах.

Щось у Голові свиста,
Лиш не плигнути з моста,
А під ногами все зростає негативна висота.

Думка в мене лиш одна,
З біса як вона проста,
Хочу вже якнайскоріш дістати маківкою дна.

Те, що Бачу я у Снах
Застигає на вустах,
Вже не Хочу Прокидатись,
Не впустила щоб рука.

Міцно обійму її,
Тішуся в її теплі,
Поки вона не заведе мене тихенько під сніги.

2023