Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  
Отея Такумі (2011)
в місті тихо в день, а вночі вирує життя різних форм, навіть будівлі і бруківка оживають у своїх архітектурних діалогах


Інфо
* Народний рейтинг 0 / 0
* Рейтинг "Майстерень": 0 / 0
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Коефіцієнт прозорості: 0.797
Переглядів сторінки автора: 3681
Дата реєстрації: 2025-01-15 08:24:41
Група: Користувач
Е-mail: << Для контакту з автором зареєструйтеся >>
Автор востаннє на сайті 2026.03.03 08:36
Автор у цю хвилину відсутній

Найновіший твір
Боляче
Темрява.
‎Тем. Ря. Ва.
‎І тиша...

‎Важко дихати,
‎Неможливо рухатися.
‎Боляче.

‎На шиї
‎Туго зав'язана мотузка,
‎Руки й ноги
‎Стали одним цілим
‎З темрявою.

‎Все, що ще намагалося
‎Було проколоте довгими
‎Гострими голками.
‎Кожна частинка шкіри
‎В голках.
‎Боляче.

‎А треба терпіти.
‎Мовчати.
‎Бо навіть якщо прошепочеш
‎— затягнеться мотузка.

‎Знову темрява.
‎Тиша.
‎Ні.
‎Не тиша.
‎Крик.

‎Страшний дикий вереск,
‎Що роздирає вуха.

‎І ти уже кричиш.
‎Розриваються легені,
‎Спиняється серце
‎І плавиться мозок.

‎Але ти досі можеш жити.
‎Треба терпіти.
‎Бо навіть якщо прошепочеш
‎— вереск стане гучнішим.

‎Білий простір.
‎Спокійна тиша.

‎Тихий спів пташки.
‎Пташка чорна й невеличка.
‎Прилетіла біла
‎І заклювала чорну.

‎Біла пташка мовчала.
‎Спокійно їла здобич.
‎І тоді вона гляне на тебе.

‎І ти почнеш падати
‎В нескіченну білизну.
‎А вона летітиме до тебе.
‎І це буде вічно.

‎Але все ж воно скінчиться.
‎Колись.
‎Ти просто вір.
‎Вір, як дурень.