Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  

  Вірші, проза, аналітика, огляди
Отея Такумі (2011)
в місті тихо в день, а вночі вирує життя різних форм, навіть будівлі і бруківка оживають у своїх архітектурних діалогах

Інфо
* Народний рейтинг 0 / 0
* Рейтинг "Майстерень": 0 / 0
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Коефіцієнт прозорості: 0.801
Переглядів сторінки автора: 3126
Дата реєстрації: 2025-01-15 08:24:41
Група: Користувач
Е-mail: << Для контакту з автором зареєструйтеся >>
Автор востаннє на сайті 2026.01.07 20:38
Автор у цю хвилину відсутній

Найновіший твір
Край пустот
Край пустот.
‎Мирна тиша.
‎Вічний спокій.
‎
‎Інколи туман,
‎Ледь видимий.
‎Вічні зелені луки
‎І засніжені ліси.
‎
‎Теплі печери
‎Бережуть у собі
‎Диво різне.
‎
‎Тиша й спокій.
‎Різні істоти.
‎Ледь видимі.
‎
‎Вічне світло-блакитне
‎Небо з хмаринками
‎Білими.
‎
‎Різно змінюються день-ніч,
‎Як того сам край бажає.
‎
‎Вітерець легенький...
‎І спокій...
‎Вічний, такий вічний...
‎
‎І я.
‎Я тут.
‎Стаю тишею.
‎Стаю снігом.
‎Стаю рослинами.
‎Стаю повітрям.
‎Стаю днем.
‎Стаю ніччю.
‎
‎Не маю тіла:
‎Незручного волосся,
‎Гидкої шкіри,
‎Чужих форм.
‎
‎Не маю думок.
‎Не маю мови.
‎Розчиняюсь...
‎
‎Чи не є це прекрасним?
‎Чи я маю бути
‎Десь деінде?
‎Чи я маю здатність?
‎Жити там.
‎
‎Навіщо тіло,
‎Навіщо всі слова,
‎Коли є спокій...
‎
‎Сенс у безсенсовості.
‎Вічна-вічна тиша...
‎І тихий тонкий спів...