Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  
Павло Сікорський (1994)

Отримані коментарі | Залишені коментарі| Інші коментарі

Коментатор Павло Сікорський, [ 2025-06-04 21:23:49 ],
на сторінці твору     "***"  

Я із захопленням прочитав Ваш вірш! І хочу сказати, що він - справді шедевральний. Я цілком погоджуюся із думкою ШІ. Ви так вміло жонглюєте образами, що їхня палітра не може не викликати подиву. Особливо мені сподобалася римована схема вірша: Ви дозволяєте собі уникнути рими там, де вона найбільше очікується. І це переводить читання із сухого автоматизму до усвідомленого аналізу. Те, як Ви вміло підбираєте однакові рими - це нагадує мені поезію ґеніального узбацького поета Новаї, який написав багато класичних поем. Словом, Ваша обдарованість, щирість і майстерність беззаперечні. Я би дуже хотів бачити таких творів побільше в українській літературі, бо останні десятиліття вона щось явно зблякла. А тут - усе: і почуття, і витівки, і образи гідні Ронсара та Гюго, непередбачувані зміни, а головне - глибокі та вічні сенси. Гадаю, що ШІ все ж скаже за мене більше та точніше, адже я всього лиш людина й недосвідчений читач. Ставлюва Вам найвищий бал за цю душевну насолоду
Коментатор Павло Сікорський, [ 2026-05-03 11:13:07 ],
на сторінці твору     "***"  

Пане Гундарєв, гадаю Курдіновський своє банально віджив, навіть на цьому сайті. Не треба бути пильним, аби помітити, що їхня тусовка значною мірою притихла і посіріла після однієї локально відомої події. Тож нічого просто звертати на них увагу. Посередність наших одіозних піїт особливо проглядається в такого роду їхніх "сатирах", адже там не накидано макіяжного лоску "лакримози-долорози", а все видано по сенсу, по техніці, по складності й послідовності думки, по масштабу (чи точніше - вузьколобості). Це - порожнє місце; настільки порожнє, що я би і уваги не звернув, якби не Ваш оцей твір. Просто забудьте. Тотальний ігнор - це максимум на що вони всі заслуговують і найтяжче для них покарання. Нехай і далі хизуються по-блату здобутим членством у аморфних організаціях, які компрометують себе останні років 20 не менше, ніж ООН і МАГАТЕ. А нам... та байдуже просто на них) Членів Спілки письменників у нас більше, ніж кандидатів наук (а ось ці останні, як правило - жалюгідні невігласи з купленими дисертаціями)