Всім відомо, що мозок насичуєтсья киснем
А душа харчується від морок
Пошуком щастя день за днем
Де ж побачити надію, яка менне зігріє
Так давно про тебе мрію
Тебе, яка життя дає
У скруті не зшукаєш
А у щасті не згадаєш
Хто ти є, перлино
Яка ніжна мов дитина
Обіймає так тендітно
Поцілує біля скроні
Життя ріже хірургічно
Чітко скальпелем по тілі
Де ж ти є, будинку рідний
Покажись хоч на секунду
Скоро я вже буду мертвий
І про пошук вже забуду