Автори /
Арсеній Войткевич (2008)
![]() |
|
Огляди ⁄ Переглянути все відразу
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
Кляп
•
* * *
•
Кажуть, що злива — сльози
•
Чи тямите, що таке воля?
•
Вбивство
•
Заходить сонце за лаштунки...
•
Дощ
Переглянути всі твори з цієї сторінки
Наче пес стомлений, сміється ранок.
Кажуть, сміх буває і перед смертю...
Кажуть, сміх буває і перед смертю...
Наче пес стомлений, сміється ранок.
Кажуть, сміх буває і перед смертю...
Кажуть, сміх буває і перед смертю...
Наче пес стомлений, сміється ранок.
Кажуть, сміх буває і перед смертю...
Кажуть, сміх буває і перед смертю...
Наче пес стомлений, сміється ранок.
Кажуть, сміх буває і перед смертю...
Кажуть, сміх буває і перед смертю...
Наче пес стомлений, сміється ранок.
Кажуть, сміх буває і перед смертю...
Кажуть, сміх буває і перед смертю...
У лавини відлуннь переливах
Ховається крик зашуганий
Ховається крик зашуганий
ранкова кава
тріск порцеляни неба
тріск порцеляни неба
кажуть, що злива — сльози
для мене то сльози радості
для мене то сльози радості
Чи тямите, що таке воля?
Це значить винити себе в усьому
Це значить винити себе в усьому
На мить розрізана блакить
Крилом примарної жар-птиці,
Крилом примарної жар-птиці,
Заходить сонце за лаштунки,
Де топчуть прах старих зірок,
Де топчуть прах старих зірок,
Гримлять громи — величні шовкопряди;
Умитих нафтою овець
Умитих нафтою овець