Ми поринаєм в наші темні сторони,
Що далі йдемо́ – то більше зникаєм.. (с)

Вона: Зітри свій страх, поводься сміло,
Відкинь зажуру і печаль,
Відчуй *огнисте моє тіло,
Та шкіру запаху мигдаль

Він: Сховаю страх куди подалі,
Лиш привідкрий душі́ вуаль,
Вдивлятимусь у вічі карі,
Пірнатиму в п'янкий нектар

Вона: Віддамся в полум'ї жагучім,
Розтопить гостру кригу ніч,
А стогін, наче грім гримучий
Розі́рве тишу увсебіч

Він: Візьму́, звабливу, до останку,
І вип'ю жадібно росу,
Вустами палко на світанку
Я цілуватиму красу

Разом: О хай цей шал, немов отрута,
Розіллє жар в серця обом,
Залишить дотик, смак спокути
Кохання, випите ковтком

*гаряче, жагуче, палке

Вірш у співавторстві

10.02.2025

Чекаєш на ве́сну затято,
Хоч падає з неба сніжок,
Астролог торочить завзято
Весна, мов, то новий виток;
Прогнози серйозні доречні,
Та спокій вже звичний, однак
Стабільні літа́ так безпечні,
А ще якщо ти – одинак.
Тепло́ наступає поволі,
Лоскоче думки, почуття,
Та вперто стискаєш долоні –
Не віриш в нові́ здобуття.
"Пророцтва" малюють надії,
Що вітер змете самоту,
І ринеш у тишу, у мрії,
Знов п'єш свою каву густу.
Та, може, весна не про зміни,
І не про крутий розворот,
А лиш про побілені стіни,
І свіжого ранку польот

09.02.2025

Зажими сповзли, як залізна кольчуга?.
Блекаут облудних надій..
Інстинктів дурних малослівна обслуга –
Мій розум, що не озвірів.

Бере гору раціо.. рація.. стація,
Безпрограшний лот.. в нікуди.
Ірраціо блок, відчуттів деградація..
Мій Боже, а що ти хотів?.

Тебе поборола, себе поборола,
Спокуси, жадобу і страх.
Для серця суцільна тривоги облога
Мій ворог – управний хижак.

Вожак, Імператор, надумання.. втеча,
Нашестя емоцій, чуттів?.
О ні, Боже рідний. Облава. Фортеця.
Не впала. А що ти хотів?.

27.07.2024

Краса чудна́, зажурена, глибока,
О скільки б ти до ніг їй не вклонивсь,
Вона на тебе дивиться звисо́ка,
Вона сповита жалем за "колись"..
Краса смутна́, затаєна, жорстока,
О скільки б ти на неї не моливсь,
Вона така пекельно одинока,
Як вирішив піти – хоч озирнись!

15.01.2020