Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  

  Вірші, проза, аналітика, огляди
Пекун Олексій (1983)
Народився 23 серпня 1983 року в місті Дніпро, де й живу уже більше сорока років.

Отримані коментарі | Залишені вами коментарі| Інші коментарі

Коментатор Пекун Олексій, [ 2025-11-16 15:50:55 ],
на сторінці поезії     "І сонце..."   Локос Оля

Хороший вірш.
Коментатор Пекун Олексій, [ 2025-11-16 15:52:21 ],
на сторінці твору     "Голка"   Локос Оля

Маленька казка.
Коментатор Пекун Олексій, [ 2025-11-17 09:58:51 ],
на сторінці твору     "Фантасмагоричний сюрреалізм"   Єфремова Ірина

Так воно і є. Десять років пропрацював у одному місті й доводилося ходити на планьорки міськвиконкому, де регіонали (нині вони всі перебігли до партії нинішнього мера) говорили азірівкою.
Коментатор Пекун Олексій, [ 2025-11-17 10:01:53 ],
на сторінці поезії     "Не клич долі проти серця, бо заплачуть очі..."   Єфремова Ірина

Згадується ще повість Ольги Кобилянської "В неділю рано зілля копала..."
Коментатор Пекун Олексій, [ 2025-11-19 19:23:43 ],
на сторінці поезії     "Місто тіні"   Чорношлях Роман

Орфографія трохи підвела.
Коментатор Пекун Олексій, [ 2025-11-29 09:46:58 ],
на сторінці поезії     "Я так люблю любити тихо"   Ігнатійчук Артем

Як добре що лишилася поезія про кохання "посеред лиха, крові і війни".
Коментатор Пекун Олексій, [ 2025-11-30 05:34:23 ],
на сторінці поезії     "Місто зими"   Інкаєв Павло

Останнім часом весь час знаходжу вірші про ядерну зиму. "Вечность зимы" Esseser. Мабуть тому що світ знов повернувся до тої ситуації що була сорок років тому до 1989 року.
Коментатор Пекун Олексій, [ 2025-11-30 05:36:25 ],
на сторінці поезії     "Дощ"   Інкаєв Павло

Я у дитинстві теж любив дощ. Особливо літній із грозою.
Коментатор Пекун Олексій, [ 2025-12-19 16:42:56 ],
на сторінці твору     "Біографічні пейзажі"   Олексій Пекун

Мабуть треба закінчувати цю тему, бо окрім болю такі спогади з собою нічого не приносять. Коли я у 2000 році не поступив до університету мені порадили здобути робочу спеціальність. Я пішов інакшим шляхом, а от мій друг пішов шляхом робітника і тихо спився від реалій життя описаних у поемі.
Коментатор Пекун Олексій, [ 2026-03-05 11:02:53 ],
на сторінці поезії     "Донбаський гамбіт "   Шоха Ігор

Ну що ж, поживемо - побачимо. Ми не обираємо епоху в якій живемо, але Доля (або Бог) обирає час коли нам жити. Здається, так сказав Фродо Гендальф.
Коментатор Пекун Олексій, [ 2026-05-05 16:06:21 ],
на сторінці твору     "Біографічні пейзажі"   Олексій Пекун

Тому або тій хто залишив мені відмітку "погано" на поему. Нагадую що за правилами сайту ви маєте обґрунтувати низький бал коментарем. Якщо ви маєте претензії до стилю поеми, то вона написана лібровіршем. Коли ж у вас є питання до змісту, то мушу вам сказати що тут немає жодного фейку, все описане у "Біографічних пейзажах" мало місце насправді.
Коментатор Пекун Олексій, [ 2026-05-05 19:35:14 ],
на сторінці твору     "Біографічні пейзажі"   Олексій Пекун

Я прекрасно розумію навіщо я створив. Я показав ту "Соацеру" в якій ми жили напередодні війни. Ви знаєте, що таке Соацера, бо знайомі з творчістю "червоного графа" Олексія Толстого. В Соацери не було майбутнього, бо вона була розрахована тільки на найбагатших. Герой "Біографічних пейзажів" працює підсобним робітником на аглофабриці металургійного підприємства
Ви маєте уявлення що таке аглофабрика і наскільки вона брудна? Як люди котрі працюють там упродовж трьох - п'яти років отримують силікоз легенів, який передчасно зводить їх у могилу. Далі. Там йде натяк на рейдерську війну на заводі, очевидцем якої я був. Ви ніде не знайдете повідомлень про це у газетах, бо в місті боялись про це говорити. Ніде не говориться також про те що людина із низьким заробітком приречена животіти на самоті. Українське суспільство соціально несправедливе і при цьому я бачу дуже мало творів які описують життя простої людини в умовах провінції, могоміста яке переживає кризу розпаду індустріального суспільства, з якого ми так і не вийшли.
Коментатор Пекун Олексій, [ 2026-05-05 21:14:18 ],
на сторінці твору     "Біографічні пейзажі"   Олексій Пекун

Можливо, але я створював і довші тексти. Наприклад, "Дорога крізь ніч" над якою я працював більше десяти років, починаючи ще за Ющенка, а закінчивши вже за Зеленського або "Скіфська війна". Однак мова не про те, а знов-таки про те що Майдан 2014-го ("Везувій") був не випадковістю, а закономірністю. Тим більше що чимало людей його передбачили і серед них був і я. Власною персоною. Я здається про це вже десь писав. Тут не треба було бути Мішелем де Нострадамусом. Вистачало тільки вміти досліджувати причинно-наслідкові зв'язки.
Коментатор Пекун Олексій, [ 2026-05-05 23:09:45 ],
на сторінці твору     "Біографічні пейзажі"   Олексій Пекун

Даруйте, це епопея не мого життя, а життя робітника, бо то не я працював тоді на заводі. Я був, так би мовити, тільки стороннім "спостерігачем за подіями. Більше того "солов'єм" був я, бо в бюджетних установах існує цензура на висвітлення реального становища в місті. З нею я зіткнувся пізніше, коли писав статтю вже наприкінці своєї роботи там про новітній період історії міста. Я не скиглю - я кажу прямо: та структура розподілу матеріальних благ обходила стороною широкі верстви населення. І в тому було зло цієї системи. Люди дуже не хочуть згадувати про те що до 2014 року зла було чималенько та ще й якого.
Коментатор Пекун Олексій, [ 2026-05-06 06:20:37 ],
на сторінці твору     "Біографічні пейзажі"   Олексій Пекун

А дійсно - досить скігліти - бєріть лапату і на гарод. Як казав великий Мікіла Янавіч Азірів.
Коментатор Пекун Олексій, [ 2026-05-06 10:18:11 ],
на сторінці твору     "Біографічні пейзажі"   Олексій Пекун

Дякую.
Коментатор Пекун Олексій, [ 2026-05-08 07:14:38 ],
на сторінці поезії     "Бардак и паскудство"   Олексій Пекун

Коли стикаєшся із таким, то розумієш що ми за таке ставлення до свого ближнього заслужили не тільки війну, але і таку погоду що кілька тисяч років тому була в Содомі та Гоморі.
Коментатор Пекун Олексій, [ 2026-05-26 18:50:25 ],
на сторінці твору     "Під дурного хату."   Олексій Пекун

Мало того що освіта та була націлена в "бурсу на г...ляпа" так ще й все було проросійське дедалі нікуди. Єдине що цікавило отих вчителів то як "дєди ваєвалі" і більше нічого.
1   2   3   4