Таємно обійнялися
(у передпокої,
де сутінки й так тихо,
де скоро розлучаться)
її пальто - його бушлат військовий...

Далекі птахи мріють про море
Про хвилі, де простір п'яний та злий
Про вітру пісні на вічнім просторі
Про солоний та терпкий прибій

Далекі птахи в надії літають
Високих небес обіймаючи край
Їм сняться вітрила, що бриз напуває
І хвиль нескінченний розмай

Але їхня доля - у небі просторім
Їх мрії - скоріше б весна
Далекі птахи все ждуть того моря
Де зараз вирує війна