Автори /
Павло Інкаєв (2008)
|
Рубрики
/ Мадемуазель
Опис: Вірші написані від імені жінки
Огляди ⁄ Переглянути все відразу
•
ВІН САМЕ ТОЙ…
•
ЗОРЯНЕ НЕБО
•
MEMORIES
•
ЯКБИ ТИ ЗНАВ…
•
У НІЧ ЛЬОДЯНУ…
•
НА ВЕСЬ СВІТ — ЛИШ ДВОЄ
•
ДОВГОВІЧНА ЛЮБОВ
•
ПРОЩАННЯ
•
ПОЦІЛУНОК
•
І НЕ ЗГАДАЙ, НЕ ТРЕБА…
Переглянути всі твори з цієї сторінки
Він ішов, а я забувала, про що він говорить.
Я дивилась закохано у його голубі очі
Я дивилась закохано у його голубі очі
І ти, і погляд твій — ті очі,
холодні, сірі, буйні ночі.
холодні, сірі, буйні ночі.
Я бачила в дитинстві гарний світ,
де всі сміялись та раділи горю.
де всі сміялись та раділи горю.
Якби ти знав, як я кохала…
Як в кожнім сні я бачила тебе!
Як в кожнім сні я бачила тебе!
У ніч льодяну, неосяжну,
із твоїх уст відлунням пролуна:
із твоїх уст відлунням пролуна:
Були роки, минули їх літа,
і зими довго йшли відлунно.
і зими довго йшли відлунно.
Устами викрикнув: «Прощай!»
Залізний потяг рушив з місця.
Залізний потяг рушив з місця.
Іще в ту мить стояв ти поруч…
Та пролунав гудок перону.
Та пролунав гудок перону.
Під зорями нічними, у тиші самоти,
немов промінь ранковий, що торкнувся мрії.
немов промінь ранковий, що торкнувся мрії.
Твоя любов була для мене раєм,
вона згоріла в твоїм серці назавжди.
вона згоріла в твоїм серці назавжди.
