Автори /
Павло Інкаєв (2008)
|
Рубрики
/ Любовна лірика
Огляди ⁄ Переглянути все відразу
•
СЕРЕД ОКЕАНУ
•
ТВІЙ СВІТ
•
ЛЮБОВ ВЕСНИ
•
***
•
***
•
БЛАКИТНА ПАННА
•
ВИ І Я
•
МАДОННА
•
ЇЇ ОБІЙМИ
•
МАТЕМАТИЧНЕ РІВНЯННЯ
Переглянути всі твори з цієї сторінки
Посеред моря човник,
а у ньому ми удвох.
а у ньому ми удвох.
Я бачу цілий Світ в твоїх очах.
Навіщо мені Всесвіт той потрібен?
Навіщо мені Всесвіт той потрібен?
Здається, полюбив я все-таки весну —
і розцвітає все всередині у мене:
і розцвітає все всередині у мене:
Якщо після смерті щоразу
існуватиме нове життя —
існуватиме нове життя —
На білій стіні — чорні плями горять.
На прозорому склі — твої губи.
На прозорому склі — твої губи.
О дівчино із синьої блакиті,
із кольором неба, глибоких морів!
із кольором неба, глибоких морів!
Нікого. В цьому світі — тільки Ви і я.
Не говоріть. Мовчіть. Така-то доля наша.
Не говоріть. Мовчіть. Така-то доля наша.
Ви — це вона, а вона — це все:
усе живе, мертве і святе.
усе живе, мертве і святе.
Всьому світу — світ,
а мені — її обійми.
а мені — її обійми.
Твоя любов — як математичний вислів,
де кожне число має своє значення.
де кожне число має своє значення.
