•  Стяг

Я не вмію давати життя - вмію лиш забирати.
Без емоцій і слів. Повсякденно. Рутина проста.

•  Лет

Не слухай інших - слухай тупіт степу
між веж курганів і хребтів валів,

•  Іскри

Зима шаліла - її лютий половинив,
прохожі куталися, ковзали і грузли,

•  Свічі

Ми колись перестрінемось поглядом
в центрі міста твого́ серед натовпу

•  Прометей

Я снігом табірним впаду тобі до ніг
посеред камери на карцеру бетоні,

•  Глибінь

Туманом розлило́ся небо в море,
розмивши своїм паром горизонт,

•  Паросток

Наосліп, через ки́пінь і не в такт,
в хитке незнане майбуття сире

•  Птахом

Надішліть мої сни лелеками
ген за обрій, за небокрай,

•  Клин

Час випускати на волю синиць -
я вдосталь їх грів у долонях,

•  Дихаю

/гі́рка за домом: юрба дітвори/
зараз - мала, в дитячій уяві

•  Звір

Мій прадід зісла́ний в Сибір
подалі від рідних гір

•  Давай...

Давай про мир, про гнізда пташенят,
про тишу ночі, голосінь світанку,

•  Пастух

Роки́, думки́ і вчинки - все не те:
горів, палав, палив, то тлів, то тух;

•  Афіна

Мов мені, зоре, народжена в бурі,
кречети чию гойдали колиску

•  Бательгейзе

Ти вбирала зіницями іскри,
що сі́яли зорі,

•  Між нами

Не марево, не вигадка, не сон -
жива, реальна, суща, з крові-плоті,

•  Не питай

Ти не питай, а я не відповім...
давай і далі питимемо каву