Квіти зав'яли від холоду мармуру 

Мертві спочили, як всі навкруги

І не збагнути великого задуму

Наче для Нього ми всі вороги


Спогади теплі поглинуті трауром

Ледве жевріють в скорботній душі

Все що лишилось огорнуте маревом 

Більше немає життя на землі


Пастку смертельну розставила доля

Квіти зав'ялі замінять нові

Жити далі не вистачить волі

Життя і смерть віддаю лиш тобі


2026

Відлітають птахи в еміграцію
Слідом люди у теплі краї
Не забудьте свою декларацію
Обійміть на прощання батьків

Приготуйтесь до сублімації
Запасайте черствих сухарів
Рід славетний чекає кастрація
На бенкеті ситих щурів

Повертають птахи з еміграції
Поспішають щосили домів
Ну а люди сидять в еміграції
Наче зграя домашніх котів

2026

Яскравий спалах дав життя
І дав початок часу
Ми несемося в забуття
По вінця наливаєм чашу

Вже позабуте каяття
Спаплюжена святиня наша
Немає більше вороття
Чотири вершники сідлають клячі

Дорогу затягнула мла
Все встелено квітками фальші
Пізнавши всі спокуси зла
Кружляємо у вальсі

2026

Сумне обличчя не ховає сліз
Ключи не відкривають двері
Ув'язнений у клітці почуттів
Звів самотужки чорні скелі

З ненависті тут виріс ліс
Де поселились хижі звірі
І чутно спів сумних китів
Чи це вона тихенько плаче

Самотній скрип дверних завіс
Безжально знищив спільні мріїї
І ті ключик що ти приніс
Закрили темні двері

2026