Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  
Оксана Барбак (1984)




Інша поезія

  1. Маремухи
    Наснився знову Чорний ліс
    ще сонце не піднялося
    ще пахне ліс вологою нічною
    дрімає досі
    і я у ньому сонна
    на пару з мамою маремухи збираю
    по правий бік галявина
    а вздовж дубина
    така пречиста і покірно тиха
    лишень прислухатись на мить
    і чути
    як спраглі комарі дзинчать
    вигострюючи списи у польоті
    як перешіптуються трави
    тлумачать сни
    що нині ночували
    як вітер дуба чухає за вухом
    а той від задоволення вуркоче
    як випаровується вранішня роса
    і невагомо повертається до раю
    як дихає земля
    на вдих мене притягує донизу
    на видих вгору ледь не підіймає
    і поки я до всього прислухаюсь
    я забуваю
    що я маремухи збираю



    Коментарі (3)
    Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": 5.5

  2. ***
    Коли серпень виганяє корови по обіді на пашу
    а сонце збиває підвищену температуру
    люди розморені бадьоряться
    покидають незамкані хати
    підперті віником (нікого нема вдома)
    і пірнають у розпечене літнє повітря
    припадають до самого дна до землі
    і перевертаючи сухі корчі
    здається шукають перли
    що більші то кращі
    бо за ці перли можна багато чого виміняти
    на цьому віддаленому острові
    що до нього не їде жоден автобус
    з великого залізнопикого материка
    Сигналять машини
    покидайте лопати
    гайда до відер
    скорше до воріт
    спиняйте
    питайте
    Бібі-бібібі-біп
    міняємо олію кавуни дині
    помідори болгарський перець
    цибулю баклажани
    на перли бараболяні
    кіло на два
    відро на відро
    Вибігають люди
    один поперед другого
    міняють бараболю
    але не міняють долю



    Коментарі (5)
    Народний рейтинг: 5.25 | Рейтинг "Майстерень": 5.25

  3. ***
    У молитовнім шепоті
    здіймає змучена трава
    в небо стеблодолоні
    припадаючи в поклонах
    до порепаної землі
    благає великого жовтого бога
    відвернути страшну кару
    не знали трави
    що творили
    молоді та зелені
    від вечора аж до ранку
    впивалися хмільною росою
    і соловіючи
    гойдалися у гріховному танці
    з вітрами
    ловили цвіркунів
    що збилися з дороги
    і змушували співати серенади
    зоречерницям
    і коли котрась спокушалася
    і падала в обійми
    з висоти небесного монастиря
    хтось забачивши
    загадував бажання
    але ніхто не просив
    прощення її душі
    аж тепер тільки
    у молитовнім шепоті
    здіймає змучена трава
    в небо стеблодолоні
    бог затуляє всевидяще око
    хмариться



    Прокоментувати
    Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

  4. ***
    Якось чужий сон
    прибився до мого обійстя
    сон-приблуда
    невмиваний
    нечесаний
    голодний
    припався до миски сліз
    що зранку я їх наплакала
    жадно припався
    аж вилизав дно
    і очі мої стали ясними
    кинула кістку
    що в горлі муляла
    цілою ковтнув
    я дихати стала вільно
    наситився сон
    до ніг моїх підійшов
    на капці вклався
    за вухом почухала
    і ремінця намацала
    видно що свійський сон
    з цепу зірвався
    та як впірвав
    аж тут опинився
    звідки він не спитаю
    не прив’яжу
    не вижену
    може на ранок сам піде
    а поки хай стереже мене
    а я його
    як зостанеться



    Коментарі (13)
    Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

  5. ***
    Якось чужий сон
    прибився до мого обійстя
    сон-приблуда
    невмиваний
    нечесаний
    голодний
    припався до миски сліз
    що зранку я їх наплакала
    жадно припався
    аж вилизав дно
    і очі мої стали ясними
    кинула кістку
    що в горлі муляла
    цілою ковтнув
    я дихати стала вільно
    наситився сон
    до ніг моїх підійшов
    на капці вклався
    за вухом почухала
    і ремінця намацала
    видно що свійський сон
    з цепу зірвався
    та як впірвав
    аж тут опинився
    звідки він не спитаю
    не прив’яжу
    не вижену
    може на ранок сам піде
    а поки хай стереже мене
    а я його
    як зостанеться




    Прокоментувати
    Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

  1. ***
    ми по ній ходимо
    а вони у ній лежать
    і ми наступаємо їм на животи
    переорюємо їхні груди
    забиваємо подих лопатами
    вириваємо золоті зуби
    з підземельних пащ
    висмоктуємо кров через соломинки
    з найглибших свердловин
    пускаємо горлом вагони метро
    і вони ковтають нас
    перетравлюють
    і випльовують
    на наступній зупинці
    серця
    ми у ній ходимо
    де вони тепер лежать



    Прокоментувати
    Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

  2. Згублене гільце
    Ой же ж болить голова дубова
    рушниками в’язана-перев’язана
    на щастя на долю
    на довгії віти
    Розтріпує вітер стрічки поторочені
    хай вже повисмикує їх всі
    та роздасть по одній на дівку
    що гарбузової каші Трохимові наварила
    Чути застільних пісень
    в мочарах кумкає староста безхвоста
    накрапає
    вип’ємо ж за молодих
    Гірко



    Коментарі (8)
    Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

  3. ***
    Я приасфальтна риба
    що живе у штучній калюжі
    мене виловлюють перехожі
    загадують бажання
    і викидають назад
    а я ігнорую їх мрії
    Мене постійно чатує
    сизий кіт
    не так сизий як сивий
    від очікування
    його лапи зрослися
    і він закляк тут біля мене
    тепер завжди є з ким поговорити
    але нічого сказати
    Я приасфальтна риба
    без луски без кісток без кишок
    завтра я опинюся на твоїй чарі
    не вдавися моєю душею



    Коментарі (2)
    Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --