Біда у тім, що ти мене все дуще й дуще любиш
А я не можу знову полюбити
І на віки, з тобою розділити
Одну любов, життя, біду

Не зможу я, твій голос пригадати
Коли нап'юсь, не згадаю й тебе
Поплачу трохи, тай ляжу спати
Самотнім, тихо на краю

Заб'юся я в куток кімнати
Засну без тебе наяву
Від тебе сюрприз я не чекаю
Й вибачень твоїх я не прийму/зтерплю

Тебе я бачити не хочу
Ні тут, ні в сні, ні наяву
Давай, добий мене нарешт
А то я з розуму зійду