Гора Марушка перед містом,
Старенька липа ше цвіте,
Гудуть там бджоли тихим свистом,
У час коли весна прийде

Стара легенда повідає,
В містечку дівчина жила,
Вродлива,добра,шаноблива,
До всіх привітлива була.

У місті кожен її знає,
Усім вона допомога,
І кликали її Маруся,
Дівча то було,сирота.

Життя її було суворим,
Впізнала кривду і біду,
Але була весела й щира,
Встріча шістнадцяту весну.

Ліцей відкрили в тому місті,
Прибула школярів юрба,
Вивчати матику й природу,
Й столярні всі оті діла.

Вони зустрілись випадково,
Прекрасним вечором весни,
Довкіль все пахло так чудово,
Тим свіжим подихом любви.

В її бездонних синіх очіх,
В котрі так ніжно заглядав,
Венеру бачив і Амура,
І всіх святих яких не знав.

Війнуло подихом кохання,
Чомусь так бракло гарних слів,
Стояли довго до світання,
І соловей їм пісню пів(співав).

(далі буде...) 30.07.2019 року.