Автори /
Людмила Таран (1959)
Отримані вами коментарі| Залишені коментарі| Інші коментарі
Ось така запостмодерністична композиція, яка, схоже, тяжіє до джазу. І звучить! живе змінами темпів і протяжностей! Як далеко ми відійшли від плавних рухів древньогрецького хору, строф і антистроф.