Автори /
«Невільнича поезія» (1939)
Автори
/ Галина Гордасевич
•
Стус Василь
•
Гордасевич Галина
•
Світличний Іван
•
Паламарчук Іван
•
Матешук Орися
•
Руденко Микола
Огляди ⁄ Переглянути все відразу
•
Точно датований вірш (Г.Г.)
•
* * * (Г.Г.)
•
* * * (Г.Г.)
•
* * * (Г.Г.)
•
* * * (Г.Г.)
•
* * * (Г.Г.)
•
* * * (Г.Г.)
•
* * * (Г.Г.)
•
* * * (Г.Г.)
•
* * * (Г.Г.)
Переглянути всі твори з цієї сторінки
Цей вiрш я написала двадцять п'ятого лютого
Тисяча дев'ятсот шiстдесят сьомого року.
Тисяча дев'ятсот шiстдесят сьомого року.
Не можу про Вкраїну патетичним тоном
І в екстазі солодкім не завмираю.
І в екстазі солодкім не завмираю.
Коли на губи мої сходить важка німота,
Така німота, що мовити слово несила,
Така німота, що мовити слово несила,
Межи мною і вільним світом
Були дроти, в п'ять рядів натягнені,
Були дроти, в п'ять рядів натягнені,
Для мене "культ"- не абстрактне поняття,
Не історія, стара, як легенда.
Не історія, стара, як легенда.
Хочете — приймайте на віру,
Що зі мною вчинили:
Що зі мною вчинили:
Сказали птиці: літати доволі!
На десять років позбавили волі.
На десять років позбавили волі.
Ой, повезли Галю темними лісами,
Прив'язали Галю до сосни косами...
Прив'язали Галю до сосни косами...
А я, неначе крамолу,
В душі несу,
В душі несу,
Кажуть, що ми ображені,
Кажуть, що ми зневірені,
Кажуть, що ми зневірені,