Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  

  Вірші, проза, аналітика, огляди
Ірина Новіцька (1981)

Отримані коментарі | Залишені вами коментарі| Інші коментарі

Коментатор Ірина Новіцька, [ 2006-06-06 03:44:31 ],
на сторінці поезії     "***"   Новіцька Ірина

Ото правду сказали. Приємно, коли хтось звертає увагу. І оціночку незаслужену вліпить. Головне - увага... Не знаю, що думав би з цього приводу "ощасливлений" вами Юрій Липа, який явно не вартує трійки, але мені і ТАКА оцінка, й ТАКА увага якось, як кажуть галичани, "байбардзо".
Коментатор Ірина Новіцька, [ 2006-06-06 04:45:14 ],
на сторінці поезії     "між іншим"   Лущевська Оксана

Хай і "кота за хвіст", аби не "коту під хвіст":)

Так діймати о третій ночі може, певно, курсак чи дипломна?
Коментатор Ірина Новіцька, [ 2006-06-13 19:54:51 ],
на сторінці поезії     "Легенда про святу Маргариту"   Новіцька Ірина

Вибачайте, люди, за запізнення. Дуже вдячна всім за коментарі!

Справді, вірш варто розбити на частини. Бо перша - тільки експозиція, так би мовити, фактичний виклад, переданий вустами якоїсь пліткарки. А друга - те, що йде вглиб, входження в чужу душу. Я досить далеко тоді зайшла, гадаю. На тому крапка.

Модифікація Фауста (герой-чоловік) - це "я", обернене як до канонічного Фауста-науковця, так і до мене особисто, як складник оберненої пропорції. Особа, одержима інфернальними знаменнями, непосидюча, з трагічним розламом психіки. Через неї й Маргарита стає заручником темних сил, і насправді в героєві причина того, що ілюзорне щастя триває так коротко. Він не належить нікому, окрім усього світу. І по-фаустівськи "застопорити" мить спокою неможливо.

Слів Мефістофеля у вірші нема. Остання строфа - це епілог. Тобто, як я побачила, досить виразно виконує функції епілогу, що раніше не спадало на гадку.

Ще раз усім дякую.
Коментатор Ірина Новіцька, [ 2006-06-16 18:06:36 ],
на сторінці поезії     " Я П'Ю, КОХАНА, ЗА ЛЮБОВНУ ДУМУ"   Сапеляк Степан

Назагал усі вірші дуже гарні. Вітаю декого зі знайомством. Справді талановита і дуже добра людина писала ці твори.
Коментатор Ірина Новіцька, [ 2006-06-17 18:18:11 ],
на сторінці поезії     "**********"   Сапеляк Степан

Так, дійсно, букви знайомі... А ви читати пробували? Чому так звана "постмодерна" (хоч там постмодерном і не пахне) школа намагається накрутити "незужитих" (і від одного цього не конче цінних) образів, забуваючи про звичайний вельми людський ЗМІСТ? Типовість цього явища приїлася до нудоти. Це нікого не стосується, просто констатація факту.

Мені сподобалось найбільше зі всього, що на сторінці цього автора.
Коментатор Ірина Новіцька, [ 2006-07-17 14:14:53 ],
на сторінці поезії     "Легенда про святу Маргариту"   Новіцька Ірина

Отож відкриваю карти - в певному сенсі.

По-перше, пане Жорже-під-Майстер, "вітаю" з черговою появою на сайті.

По-друге, щодо ваших х (фройдівська "очетапка") "зауважень". Ляшкевич мене чесно попередив (благородства не забракло), що сайтівська публіка буде переглядатися у зв'язку з конкурсом особливо строго і з підвищеними вимогами, а перегляд буде робитися професіоналами. Пане професіонале, гляньте на власний рейтинг - навіть перед коментами Паші він був не вельми. тож ваші вимоги можна мені сприймати вибірково.
Стоп, а де вимоги? Де хоча б одна конкретна вимога, якщо на те пішло? Я вас питаю! Га?
Ваші приводи до незадоволення віршем (даним). "За стилем чимось нагадує Ліну Костенко.
Є декілька явно невдалих слів і змістові розширення (те, що між рядками, для подальших роздумів читача), на жаль, видаються трохи банальними. Але це ж тільки початок дороги?" Розгляну.
1. Так, я дійсно нагадую в традиційно розмірно складених віршах Ліну Костенко. Це, пане Жорже, смертний гріх? Я вичислила б вашу ідентичність, навіть якби ви не зачіпали цієї теми. "Стилістика" коменту видає вас із головою.
Коментатор Ірина Новіцька, [ 2006-07-17 14:29:12 ],
на сторінці поезії     "Легенда про святу Маргариту"   Новіцька Ірина

(продовження)
Так, я нагадую Ліну Костенко - це свідома конвергенція літературознавчих, ідеологічних, світоглядних засад і аж ніяк не плагіат. Ви звернули увагу, що про це вже говорилося (мабуть, замислились про те, як витягти козир із коменту Тані Мельник; напружили мізки сильно, бідолашний ви, чи не перегрілись вони після цього?), тож ваш закид відносно й опосередковано справедливий, але я ТАКУ подібність до товариша Ліни гріхом не вважаю.
2. Рядок про невдалі слова нагадує мені критику одного маленького імператора на музичний твір початкуючого композитора: "Ваша опера може бути, але в ній є деякі невдалі ноти..." Імператор трішечки знав музику і вибрав деякі вдалі слова для свого відгуку. Щоправда, що з того? Ви фільм "Амадей" дивилися? Може, зрозумієте десь рочків у вісімдесят. Отже, які конкретно невдалі слова ви мали на увазі? Прошу уточнити, пане професіонале! Я відповім на зауваги. Як професіонал професіоналові. Мій початок дороги вже позаду, а ось ви починати будете довго - повірте на слово. Мені жаль вас.
3. Опишіть, як ви розумієте зміст розширень поміж частинами тексту. Що, на вашу думку, за ними стоїть? Потрудіться написати хоча б твір-роздум у манері четвертого класу. Це трошки почесно, пане Жорже, коли вам так захотілося витягти мене на розмову. Охоче подискутую. От переможці конкурсу бачили своє (щось їм змістові розширення підозріло сподобались, чи не так?), а ви своє. Хто як мислить, той так і бачить.

До вас усе. Ви ж, напевно, знову втечете? О, не робіть цього, будь ласка! "Так негарно" (цитую назву вашого вірша й відсилаю читачів до нього, щоб вигідно порівняти наші з вами, Жорже, професійні якості.
Коментатор Ірина Новіцька, [ 2006-07-17 14:41:10 ],
на сторінці поезії     "Легенда про святу Маргариту"   Новіцька Ірина

Одразу відповідаю на зауваги до ще одного вірша, під яким нема де писати (хитрий ви, думали, останнє слово - ан нєт!) "Якщо вставляти свої 5 копійок, то підкидую один із варіантів відповіді на запитання
"Чому нам вітер ентропій
палкі серця прошив?.."
Ентропія, як явище, стосується тільки речей "матеріальних", одже, в певному розумінні, тих сердець, що далі битись перестали. Себто йдеться про попередній рух сердець у напрямку від життя. З цього зору саме запитання виглядає трохи наївним? І до чого тут тоді терновий вінок, якщо не жили, не розвивалися, не ставали чимось більшим, а банально деградували?" Ось зміст коменту.

1. Фізично-метафізичні роздуми про ентропію. Рух серця - абсолютне безглуздя, воно, пане анатоме, не рухається нікуди, а тільки скорочується. І навіть якщо образно, то я мала на увазі скорочення серця в ритмі доби, яка йде вперед, Жорже, і цим серцям ніколи думати про матерії ваших "рухів". Їм треба набрати знань, осмислити цю добу, провідчути її, залишитися в ній - і коли вона ворожа і треба йти пробоєм, ця місія рівнозначна терновому вінкові і, незважаючи на зусилля, часто нездійсненна. Чи слід ставити в вину героям тотальну деградацію доби, Жорже? Хіба вони винні в тому, що ентропія засмоктує, як болото? Ось це останнє речення ви попри ваш склад розуму мали би зрозуміти дуже добре, бо ж ви й є складник цієї ентропії.
2. Знайдіть мені якесь одне ненаївне запитання в світі - крім, звісно, риторичних, які ви, впевнений у власній непогрішимості, є мастаком ставити.

3. Пане професіонале, а все-таки пишіть "отже" через правильну літеру "т". А то якось несолідно виходить. "Так негарно..."
Коментатор Ірина Новіцька, [ 2006-07-17 14:52:52 ],
на сторінці поезії     "Фаетон"   Новіцька Ірина

Суть легенди (якщо грамотно, то все ж міфу, а то ви любитель знаходити помилки у фабулах міфів, а самі з ключовими термінами не дружите) полягає в тому, що юнак Фаетон, син Геліоса, загинув, коли проїжджав небом на сонячній колісниці саме через те, що не зміг управляти схарапудженими кіньми, які понесли колісницю на безвість. Як ви, професіонал, могли забути таку дрібницю? Ай-яй-яй. Отож зміст виправдовує присутність рядка цілковито.

Крім того, тут ви недобачили антитезу "запріг успіх - але КОНІ..." - я ж спеціально виділила логічно наголошене слово, можливо, спеціально для вас, пане чуйний і вдумливий критику. (До речі, ви знаєте, що таке антитеза? А то я вас навантажую, може, не розрахувала... Та ні, маєте ж знати, ви ж почесний редактор.) Тож заключний акорд із цього рядка ще теж може бути, хоч тут про його вдалість розводитись не буду.

Чесно: що ви ще прочитали з цього вірша, крім останнього рядка? А то більше якось помилок не знайшли... Певно, надто цікаво виглядав контекст...

І ще чесно: яке замовлення ви дістали, моніторячи певних авторів? Бо рейтинги у декого із цілком виправданих претендентів на перемогу в конкурсі виглядають тепер "так негарно"...
Коментатор Ірина Новіцька, [ 2006-07-17 15:22:45 ],
на сторінці поезії     "***"   Новіцька Ірина

Дякую, Володю, що попередили. Але я читала знизу і все знала до того, як зупинилася тут.

Ваш намір був благородний. Судячи з коментарів "професіоналів", я цілком не дивуюсь.

Дивуюсь трьом речам: а) чому шановними редакторами не висунені обіцяні вимоги до моєї творчості та й, зрештою, творчості інших претендентів? Жодної конкретної не бачу. Нелогічно? Чи виправдані тоді їх зауваги або, краще сказати, зачіпки? б) добре, рейтинги "Майстерень" під таким оглядом могли поповзти вниз, а як же народні, де повна демократія? Чого я не розумію? Відколи народ став таким придирливим, та ще й так синхронно з редакторами? в) про редакторів. Ви говорили, що всі редактори переглядали твори претендентів дуже докладно. Як могла переглянути такий обсяг роботи, скажімо, Вікторія Осташ, яка була на той час у напівдикій Сваляві й, вернувшись до Києва 12-го, морочилася з абітурієнтами (вона викладач)? Я її бачила в Києві. Факт достовірний. Можете листа написати...

Бог з ним, я не мріяла про титул редактора (а вам-то про нього, очевидно, розходилося), тим більше про перемогу на конкурсі - ЦЯ перемога мені вже не потрібна. Я була б згодна лишатися, за вашими словами, "народним трибуном" (за оплату), але... волію робити що хочу і буду робити що хочу - поки не викинете догори дригом. Маєте як адмін таку можливість. Але поки сонце зійде, я полишаю свої твори так як є, аби публіка сайту знала, що пише автор, який лажає різним "любителям". Мусять же слово- й оцінковиразитися мої гаврюшки й капанці. Хоч якась сатисфакція.

Публіці сайту (і постраждалій, і милостиво полишеній у спокої). Всім, хто мене коментарив і підтримував, тисну руки. Всіх професіоналів-заклюйщиків при першій же нагоді, коли побачу, що вони невиправдано знущаються з обдарованих по-справжньому осіб, як-от Мар'яна Шіпош (це єдиний приклад, решта видима з коментарів дуже виразно, а про цю людину все ж скажу, бо вона пішла з сайту, можливо, саме через дику енергію одного з заклюйщиків найвищого рангу), так от, при першій же нагоді виставлю як повних ідіотів, зрештою, це недалеко від істини.

Співпраці не вийшло. Бажаю добре погуляти з нагоди конкурсу товариству десь такому тісному, як було тоді на травневій зустрічі. Тільки без мене.

Я знаю, що я автор рівня R1. Незалежно від показників, що себе здискредитували. Я ненавиджу підводну техніку співпраці. Я ненавиджу подвійність намірів. Я ненавиджу підлабузництво й використовування людського часу й зусиль у непрозорих цілях.

Люди, будьте пильні й сильні. Я буватиму тут рідше, але все ж буватиму, бо те, що я працювала над цим сайтом, не дає мені змоги забити на присутніх тут друзів. І про той час, коли розвивалося спілкування між нами. Тепер я можу відійти від справ - я своїх цілей досягла.

Пишіть мені на мейл. Ще раз усім тисну руки.
Коментатор Ірина Новіцька, [ 2006-07-18 19:34:49 ],
на сторінці поезії     "***"   Адріана Фешак

Звідки ви взяли тут жаль за сіризною?

Це ви знову приросли, як бачу. Відростіть звідти, де вас не потребують. Бо "справжнє" - це аж ніяк не про вас.
Коментатор Ірина Новіцька, [ 2006-07-18 19:48:06 ],
на сторінці поезії     "Диптих"   Новіцька Ірина

Здрастуй, Адріано. Заходь, сідай, чай-каву бери. Я теж зайду, а то працюючи руки не доходили. Твої перші ліричні штуки - дуже класні (я спеціально хотіла виждати, щоб враження "осіло", але таки збереглось).
Коментатор Ірина Новіцька, [ 2006-07-18 19:52:21 ],
на сторінці поезії     "З Єсеніна (переклад)"   Новіцька Ірина

Майстре-під-Жоржа, ти мене дратуєш. Я ніколи не рівняюся навіть на найближчих за духом людей, коли маю свою думку і мову. І на зацитовану тут особу теж. Я не дудка, щоб на мені зіграти (на моїх симпатіях). Зарубай це собі на носі. На тебе ж рівнятися буду тоді, коли тобі на долоні волосся виросте.

Дійшло?
Коментатор Ірина Новіцька, [ 2006-07-18 20:20:57 ],
на сторінці твору     "Заклюйщики і рейтинги, співпраця і підводні течії та ще сила всяких дотичних речей"   Новіцька Ірина

Ляшкевичу, ваша демократія пре з вас пудами. Ви прекрасно знаєте, що в рубриці оглядів я писати не можу, бо це виключне право адміна. Ну, може, ще Жорж часом користається як особливо "підближений". На поклін піду зі своїм оглядом тоді, коли рак свисне - я тут просиджую останню зарплатню, а потім не полінуюся влазити періодично за свої. Коментар до статті не хотіла писати з відомої вам причини - ваші статті рідко коли читають. Публіцистика з мене буде, не сумнівайтеся, підводні течії - це завжди стимул мені діяти. Ваш вчинок розвіяв останні ілюзії чесності, які я плекала щодо вас.

Нашим новим редакторам, на відміну від старих і перевірених часом та порохом (не мінних полів!) жоржиків, я ніколи не закину ні повного, ні часткового ідіотизму. Я про це писала. До речі, обіцянка зробити їх редакторами чи не порожня - на них досі лейбики користувачів. Люди-майбутні-редактори, робіть висновки.

Що ж до мене, то я брехень і обіцянок уже наслухалася. Почуваю себе готовою "до порозуміння з собою, постійних самооновлень, втрати ілюзій" - ваші слова ніби боженьці в вуха, Ляшкевичу. Самооновлень - зокрема у тому сенсі, що мені незабаром доведеться виступати тут під чужими іменами... Я б радо під своїм, але ж санкції та дискваліфікації... До речі, цього не бійтеся - збивати чи піднімати комусь оцінки ніколи не було для мене, як для вас, засобом адміністративного тиску. На таке пускаються слабкі й обмежені люди - я вас, незважаючи на цілком адекватну небагатослівність нашого спілкування, з цього огляду таки переоцінювала, а тепер гадаю, куди ж далі, може ж, у вас у запасі море невиявлених талантів - наприклад, таких, як викидати небажаних людей із сайту, мотивуючи це чим завгодно - неправдивою адресою, неугодною оцінкою, некрасивою пикою. Я вже й цьому не подивуюсь.

Правила, Ляшкевичу, у вас ніколи в житті не були для всіх однакові. Згадайте вододіл між "любителями" та "майстрами", пропагований тут вами й жоржем, а потім щось говоріть. На цю тему ми найближчим часом поговоримо. Думаю, розмова про оцінювання вийде цікава й змістовна, бо до вашої з Жоржем долучився лишень Майстер Рим, походження якого останнім часом стало аж надто відоме... Ще одна фікція на кшталт ЕП. Тож вас загалом п*ятеро-під-двоє, чи я недооцінюю? Потужне угрупування. З таким гори можна звернути, якщо не брати до уваги хуліганки, яку ви приманили, коли пішов Терещук. Цікаво, навіщо вона була так потрібна? Питанням задаюсь.

Користуйтеся стимулом оновити сайт. Бо дисципліна на ньому суттєво впаде якраз із вашою появою на горизонті і ЧЕРЕЗ НЕЇ!

Адміністративних успіхів.
Коментатор Ірина Новіцька, [ 2006-07-18 20:28:16 ],
на сторінці поезії     "відозва"   Новіцька Ірина

Позавчора.
1   ...   11   12   13   14   15