Автори /
Ірина Моргун
Огляди ⁄ Переглянути все відразу
•
Зелене щастя
•
***
•
однолюб
•
просто осень
•
наивность
•
***
•
вона пішла
•
сірник
•
залежність
•
іще жива
•
...
•
...
•
***
•
...спогадом...
•
***
•
***
•
трьом чоловікам
•
***
•
***
•
зрада
•
***
•
Дівчина у плесі дзеркала
•
***
•
невдала спроба
•
Пам*ять
•
***
•
***
•
***
•
***
•
Коханому
•
Матері
Переглянути всі твори з цієї сторінки
Усе так просто, любий, все так просто!
Пряма алея і дубовий гай.
Пряма алея і дубовий гай.
а ти пішов і все не так
щоночі дика самота
щоночі дика самота
Для тебе я - лише приємна мить,
мереживо зі спогадів, оманна,
мереживо зі спогадів, оманна,
А вчера была просто осень,
Падал дождь и срывало крышу.
Падал дождь и срывало крышу.
Я готова быть просто энной
В твоих списках ночей бессонных,
В твоих списках ночей бессонных,
Вы почти идеальны
Я почти влюблена
Я почти влюблена
Вона пішла... і обірвався лік...
І на краю розпеченого неба
І на краю розпеченого неба
Я спалахнула і тебе зігріла,
Було так тепло нам: до тіла тіло.
Було так тепло нам: до тіла тіло.
Із почуттів зроблю терпке вино,
Міцне-міцне, як сон у немовляти,
Міцне-міцне, як сон у немовляти,
Болить то значить жива іще
І туга ллється німим дощем
І туга ллється німим дощем
Прозоре небо ллється через хмари,
Твоя душа в холодній самоті.
Твоя душа в холодній самоті.
От розігнати б геть усі думки,
Зайти у воду, горілиць лягти,
Зайти у воду, горілиць лягти,
Волошкова зима. Ну а скільки її в нас було?
Місяць… тиждень… чи день, а можливо, всього лиш година.
Місяць… тиждень… чи день, а можливо, всього лиш година.
Ніжним спогадом в обійми
упаду твої; сльозою
упаду твої; сльозою
В руці твоїй - моя рука,
І до пізнання - півковтка:
І до пізнання - півковтка:
Зі слухавки - його сухий привіт.
Він говорив по справі. Ані слова
Він говорив по справі. Ані слова
Ти прийдеш до мене лиш присмаком раю,
Лиш поглядом в осінь - що, був і такий?...
Лиш поглядом в осінь - що, був і такий?...
Останнім помахом осіннього крила
Покличе небо в далі журавлині.
Покличе небо в далі журавлині.
Твої ночі - звабливо-прозорі,
Твої дні - непристойно-розкішні,
Твої дні - непристойно-розкішні,
Коли осінь тужливо
Останнє намисто зриває,
Останнє намисто зриває,
не стану Вас чекати
за Вами не полину
за Вами не полину
Байдужість - у генах запечена,
Бездушність - у вени вмонтована,
Бездушність - у вени вмонтована,
Ви залишилися б - надворі злива.
Не їдте. Ніч. Мені ж не всеодно.
Не їдте. Ніч. Мені ж не всеодно.
покошланий ранок
розірване навпіл мовчання
розірване навпіл мовчання
Бездушна володарко долі моєї і снів,
Мене до минулого ти прикувала навіки.
Мене до минулого ти прикувала навіки.
Шелест листя
Шепіт вітру
Шепіт вітру
Світанково мліє прохолода,
Плачуть трави росяним дощем,
Плачуть трави росяним дощем,
Не відстраждалось. Не перегоріло.
Не відридалось. Лелечко, болить!
Не відридалось. Лелечко, болить!
Знесилена. Знебарвлена. Одна.
У вікна зазирає п'яний вечір,
У вікна зазирає п'яний вечір,
закоханий ти закоханий
замріяний ти замріяний
замріяний ти замріяний
Heinrich Heine
an meine Mutter
an meine Mutter