Не бійся любити,не бійся вразитись
Любов - це мистецтво,це радість і біль
Висока,як небо
Широка,як море
Це двері відкриті для нас обоїх

Чому ж ти боїшся мистецтва Любові
двобою священного і боротьби
Будь воїном в ній,це найтяжча із воєн
війна з почуттями своїми й її

Мужчино,не бійся,люби свою жінку
В наш час це є рідкість - красива любов
Ми рідко літаєм,ми все заземляєм
Ми чуєм лиш шелест від ризи її

Не бійся давати
Не можна лиш брати
Любити потрібно красиво,тоді
Ти будеш Людина
Ти будеш Мужчина
І будем щасливі
і Ти,і Я,і Ми...

У кожного є своя глибина,
І своє небо,і своя вода,
І тиша,що запалює свічки
Маленькі свічечки лавандові,
Тобі...