Автори /
Юлія Савчук
Огляди ⁄ Переглянути все відразу
•
* * *
•
* * *
•
ОБМІН
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
Осягнення
•
* * *
•
* * *
•
* * *
Переглянути всі твори з цієї сторінки
Суміш вітру і ніжного соло
Переливами ллється у руки.
Переливами ллється у руки.
Я чекала ранку, щоб тебе зустріти,
У полон віддати лагідним рукам,
У полон віддати лагідним рукам,
Я живу за кордоном долі,
Сплю в тумані брехливих слів.
Сплю в тумані брехливих слів.
Я дарма у Ночі спокій відбираю
Запитанням буджу вітер за вікном
Запитанням буджу вітер за вікном
На долоні плаче небо,
закатоване промінням.
закатоване промінням.
Сонце в долонях, а в серці любов
Вмить зігріває самотньої ночі
Вмить зігріває самотньої ночі
Ми втекли від життя і думок,
Заховались у темряві ночі.
Заховались у темряві ночі.
Моя ніжність до тебе летіла,
А на крилах її білі сни.
А на крилах її білі сни.
Чистий аркуш неба, як вода прозорий:
Сонце - вогню пляма, жовто-золота.
Сонце - вогню пляма, жовто-золота.
Ти не знаєш моєї любові,
Бо ніколи мене не кохав.
Бо ніколи мене не кохав.
Золотом капає дощ -
Слізьми сонця осіннього.
Слізьми сонця осіннього.
Тихо-неголосно…
Світ протираючи …
Світ протираючи …
Життя надто мало, щоб жити поволі,
Чекати на щастя і міряти час.
Чекати на щастя і міряти час.
На хвилинку відпочинку
Попросила у Життя
Попросила у Життя
О, привіт! (цілий рік не дзвонив) Як воно?
Не впізнала твій голос (манірний, зрадливий)
Не впізнала твій голос (манірний, зрадливий)
Солодкі руки - солоні сльози...
Через вітри, через морози.
Через вітри, через морози.
Памятаєш той час, коли все було "ніби" -
Ніби справжнє і ніби моє.
Ніби справжнє і ніби моє.
Де ти? Я тут не можу заснути...
Хочу плакати, тільки немає кому.
Хочу плакати, тільки немає кому.
У моїй теплій долоні
Гріються сльози солоні.
Гріються сльози солоні.
Я жива!
І так дивно звучать ці слова…
І так дивно звучать ці слова…