Доторкнутись поглядом до народженого первоцвіту каштану... глибоко вдихнути пригорщу дощового вітру... вхопити з губи теплу крапельку весну і, усміхнувшись на мить, засумувати... що життя - одне, навіть у каштанів... Та опісля знову безмежно зрадіти, захотівши просто дарувати себе Л Ю Д Я М, мовляв, каштани теж так роблять щовесни!...