Ти, жалієш тепер, невже?
Я довго цього чекала!
Та чи щастя мені несе
Твоя печаль та страждання.
Ти, жалієш тепер, а я
Сумую за тобою
Хоч знаю, що не вернусь
В нас не має з тобою долі.

Забуду я забудь і ти
Всі Наші дні та вечори
І як би важко нам не було
Ми б вже нічого не вернули.

Ти жалієш тепер, чому ж?
Ти цього так добивався
Коли отримав чого хотів
То вже сам засумнівався.

Зима нагадає мені тебе,
Як впаде перший сніг
Тоді починалось у нас усе
Прекрасним був весь світ.
Ти мило сміявся, мене чарував
І на руках носив,
Ти щастя мені таке дарував,
Що сам аж завмирав.

Сніг літає, сніг кружляє,
А тебе вже не має
Вже не буде поцілунків
Та обіймів твоїх,
Прощавай кохання миле
Та на жаль не взаємне
Я тебе так любила,
Що ж мене ти не зміг.

Сніжок чарує світлим сяйвом
І запалює серця,
Як у тій дивній казці
Колись так були ти і я,
Як ми були у Карпатах
Ти обнімав мене тоді
Серед ялинок сніжистих
Я підкорилася тобі!

Коли обнімаю тебе, то відчуваю,
Що мене колишуть зорі,
Вільне сяйво у небесному просторі.

Коли цілую тебе:
Це неначе морська вода,
Несе мене на хвилястих просторах
І сонечко гріє лагідними промінчиками.

Коли доторкаюсь до руки твоєї,
Значить весь світ у моїх руках,
Бо ніщо не в змозі зробити мене щасливою
Лиш дотик твоїх рук, твоїх губ, твоє тіло та серце.

Ти єдина у світі втіха,
Для мого серця
І тільки б твоя воля

В коханні нашому ти сумнівався

Не має в нас з тобою долі
Не будемо разом ми ніколи
І у думках тебе Я відпускаю,
І щастя у житті тобі бажаю.

Цього Ти хотів і добивався
В коханні нашому Ти сумнівався
Було колись воно у нас прекрасне,
Але тепер обоє, ми нещасні.

Живи, радій, смійся, веселися,
Назад в минуле більше не дивися
І хай в майбутньому тебе чекає доля
В якій Ти будеш впевнений доволі!

В душі моїй осінь наступила,
Листям чорним серце накрило
Я забути тебе не в силах,
Я лиш трішки тебе розлюбила,
А погляд твій пам’ятаю
Добрі очі, карі, глибокі
Як у душу вони заглядають
То серце втрачає спокій.

Серце плаче від болю,
Серце плаче за тобою,
Серце вже не хоче волі
Забери його з собою.

Листя шелестить зелене
І поля вкривають квіти
Невже весна приходить
Так у серце непомітно.
Ти прийшов, я не чекала
Ти обняв, я не гадала
Я кохала та не знала
Все життя тебе чекала.

Тебе шукала довго - довго
І ось тебе я знайшла,
Ти полонив моє серце
Тобі відкрилася душа!
Ти промінь мого світла,
Ти розбудив мене від сна,
Ти мій ангел хоронитель
Я назавжди тепер твоя!

Ти милий, ти такий ніжний
І в водночас такий твердий,
Ти не подібний на інших!!!
І романтичний ти такий.
Тебе зустріла випадково,
Тебе в обійми прийняла,
Тебе вітаю я сьогодні
І в подарунок я твоя!