Автори /
Оксана Антоненко
|
Рубрики
Огляди
Огляди ⁄ Переглянути все відразу
•
Ангел
•
***
•
СМУТОК-СОН
•
***
•
***
•
***
•
***
•
Синові. Колискова
•
***
•
***
•
***
•
***
•
***
•
***
•
***
•
***
•
***
•
Молитва
•
***
•
***
•
***
•
***
•
***
•
САМОТНІСТЬ
•
***
•
АРІАДНА
•
Роздуми
•
***
•
***
Одинокий ангел сломанные крылья
Обронил на перекрёстка Вечного Пути:
Обронил на перекрёстка Вечного Пути:
Солоний смак,
Солодкий гріх...
Солодкий гріх...
Синій смуток...Синій...Сочний...
Сипле снігом смуток-сон.
Сипле снігом смуток-сон.
Чи було кохання у серці твоїм?
Напевне, що НІ...
Напевне, що НІ...
Є на світі така нісенітниця --
Серце рветься, та держить обітниця...
Серце рветься, та держить обітниця...
Ти говори зі мною, говори...
Душа так просить голосу сьогодні...
Душа так просить голосу сьогодні...
Життя - як море,
А море - доля:
А море - доля:
Синку рідненький,
Пташко маленька,
Пташко маленька,
Шалений лет безумних літ...
Зима вже вкрила твої скроні.
Зима вже вкрила твої скроні.
Как больно ранят злые языки,
Тяжёл заброшенный на душу камень...
Тяжёл заброшенный на душу камень...
Я хочу бути Сонцем -
Щоб теплом тебе обійняти...
Щоб теплом тебе обійняти...
Кажеш серця не треба слухати?,
Не пускати любов у душу?
Не пускати любов у душу?
Приймає місто ванну Клеопатри...
В туманах, наче в молоці, бульвари...
В туманах, наче в молоці, бульвари...
Я не хочу тобі заважати,
Завдавать тобі болів сумних,
Завдавать тобі болів сумних,
Притулився, припав, пригорнувся
До залитого слізьми вікна
До залитого слізьми вікна
За синіми морями,
За сивими горами
За сивими горами
Ми не впіймали тінь щасливих літ,
А щастя не купити у салонах,
А щастя не купити у салонах,
Хочется к Богу руки взнести
И крикнуть: "О, Боже Всесильный!!!
И крикнуть: "О, Боже Всесильный!!!
Тихо злітають сльози з повік,
Сумно на серці – то плаче душа:
Сумно на серці – то плаче душа:
Досить порпатись в моїй душі
І шукати там думки таємні!
І шукати там думки таємні!
Що тебе, хороший мій, тривожить?
Що спокою серцю не дає?
Що спокою серцю не дає?
Я не хочу тебе налякати
Нестриманністю почуття.
Нестриманністю почуття.
Настане ЧАС, і заспіває ХУРТОВИНА
В твоїм волоссі ПІСНЮ зимову...
В твоїм волоссі ПІСНЮ зимову...
Я так кричу від самоти,
Що, зрушуючись, гаснуть зорі,
Що, зрушуючись, гаснуть зорі,
Горить життя, мов полохливий вогник свічки,
Як легко його можна загасити...
Як легко його можна загасити...
Я давно вже колись жила,
І повітря самотнє пила...
І повітря самотнє пила...
Хто ми є? Лиш ланка у потоці
І минулого й майбутнього життя?
І минулого й майбутнього життя?
У кожного в душі своя є прірва
Куди найтяжчі спогади кидають...
Куди найтяжчі спогади кидають...
Як холодно в країні Нелюбові...
Хто ж насміятись так над нами смів?
Хто ж насміятись так над нами смів?
Огляди