Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  

  Вірші, проза, аналітика, огляди
Янка Яковенко

Отримані коментарі | Залишені вами коментарі| Інші коментарі

Коментатор Янка Яковенко, [ 2007-12-10 13:09:13 ],
на сторінці поезії     "Ніколи такого не робіть!!!"   Адріана Фешак

Молодець! Видрукую і розклею біля роддому, живу, якраз поруч.

А з приводу, чи треба писати про таке...
коли я написала
http://maysterni.com/publication.php?id=12801
і дала почитати подрузі, вони лише плечима знизала, а коли довелося самій пройти через це, прийшла і просить: дай прочитати, плакати хочеться, а сльози мов кам"яні, не видушу з себе.
нам не тільки докір потрібен, а й допомога...
Коментатор Янка Яковенко, [ 2007-12-11 18:00:53 ],
на сторінці поезії     "Де вітриська зухвалі"   Лютий Григорій

Григорію Івановичу, ви вже інтригуєте своїм романом у віршах. Він буде десь видаватися?
Хотілося б побачити тих героїв, що співають таких пісень.
Коментатор Янка Яковенко, [ 2007-12-11 19:23:31 ],
на сторінці поезії     "Де вітриська зухвалі"   Лютий Григорій

А мені подобається.
Схоже одночасно і на плач, і на колискову.
і образи такі... з чим би порівняти...
Це коли дивишся вглиб моря, бачиш дно, і не усвідомлюш скільки до того дна, ніби рукою подати, а не дотягнешся...
Коментатор Янка Яковенко, [ 2007-12-11 19:30:22 ],
на сторінці твору     "Чорнобривці"   Яковенко Янка

Дякую Вам Валентине. Пересвідчуюся ще раз у вашому тонкому відчутті слова
Коментатор Янка Яковенко, [ 2007-12-11 19:44:03 ],
на сторінці поезії     "Де вітриська зухвалі"   Лютий Григорій

Так і пісня ця, яка ж страшна. Ви її просто спробуйте наспівати...
Там же плач матерів, мабуть за всї війни, що прокотилися по нашій землі.
я прямо бачу цих хлопчиків із шабельками з лози.
скільки їх таких проходить через мої руки зі пласмасовими пістолетиками...
Як хочеться, щоб вони жили !!!
Коментатор Янка Яковенко, [ 2007-12-12 17:57:32 ],
на сторінці поезії     "Де вітриська зухвалі"   Лютий Григорій

Здається, Пушкін за життя вважався досить посереднім поетом.
Час покаже :)
Коментатор Янка Яковенко, [ 2008-01-17 11:08:26 ],
на сторінці поезії     "Нестор Махно"   Омельянчук Марина

Махно, до речі, не воював за Вільну Україну.
Він взагалі вважав, що держава не потрібна людині.
То державі потрібна людина, щоб за її рахунок паразитувати на людській праці.
Якби Махно був патріотом - то з його 70-тисячним військом ніколи б ми не знали ні голодомору, ні комуністичної інквізиції, ні повальної русифікації...
до речі, махно теж був поетом, ось один із його віршів, збережений Гончаром.


Гей, ти батьку мій, степ широкий,
Поговоримо ще з тобою
Молоді мої буйні роки
Та пішли за водою

Ой ви звізди, ви звізди падучі,
Вже мені ця дорога немила
Бо мені молодому на кучері
Опадає пороша біла.

Ой, ви ночі, ви темні, безокі!
І не видно мені куди йду.
3 юних літ назавжди одинокий, —
Ось таким пропаду.

Де ж ви, де ви, брати мої милі?
Сліз гірких та й ніхто нам не витер
Я стою, наче дуб на могилі,
А навкруг тільки хмари та вітер...
Коментатор Янка Яковенко, [ 2008-01-17 11:19:45 ],
на сторінці поезії     "З роману "Мама-Марія""   Лютий Григорій

І хочеться щось написати, і слів не підберу.
Не часто ми говоримо з душею.
Мабуть тільки тоді як уже болить невмоготу.
А вже щоб "налюбити у душу добра..."
Все часу не стає.
Спасибі Вам, що нагадуєте про неї.
Коментатор Янка Яковенко, [ 2008-02-04 19:36:47 ],
на сторінці поезії     "ГІНЕЦЬ"   Лютий Григорій

Не знаю настільки знається автор на міфології, але я просто вражена використанням наших архетипних образів у цьому вірші.
Взагалі ображ жінки із відрізаною головою (чи головкою) зустрічається в египетській міфології,є він і в християнстві у міфологемі про Предтечу.
Проте найповніше він розкривається на нашій території, у Велесовій Книзі.
Там є образ Матері-птаха, що відсікає голову Сонця-Дажбога несе голову-вогонь людям на землю.
Сонце за літо віддало своє тепло і тепер людей й обігріватиме його відрізана голова-головня у хатній печі. Земний вогонь символізує Воїна, захисника Матері. Цей же вогонь символізує чоловічі статеві органи.
Піч є символом материнського лона, існував навіть звичай перепікання немовлят, які народилися слабенькими, їх для цього засовували в піч, і вважалося, що вийнята з печі дитина є ніби новонародженою.
В народі збереглося свято Комина - запалення восени першого вогню в печі. Відоме воно ще як Свіччине весілля.
Як бачимо, символ усіченої голови є сексуальним – це запліднення Батьком-небом Матері-землі, де розпалений вогонь у печі виступає зародком життя, своєрідною вагітністю.
Всі ці міфологічні елементи зустрічаються у тексті вірша. Ми бачимо Бійця – захисника Матері Землі, порубали його „біля самого сонця” – перегукується із відрізанням у Сонця голови. Маємо у вірші і символічне весілля дівчини з головою, і її вагітність та надію, що син виросте як і тато.
Важко пояснити таке обігравання давнього міфу лише обізнаністю автора. Мабуть ми маємо справу із заглибленням автора в культурний код нації.
Коментатор Янка Яковенко, [ 2008-02-07 17:00:31 ],
на сторінці поезії     ""Казка про сивого Велеса""   Яковенко Янка

Як портрет, схожий на оригінал? :)
Коментатор Янка Яковенко, [ 2008-02-07 17:19:23 ],
на сторінці поезії     "ГІНЕЦЬ"   Лютий Григорій

Шановна, пані Жанно!
можливо моя оцінка викликана тим, що я мала можливість прочитати весь роман "Мама Марія", а не окремі уривки, які викладає тут Лютий. Тому сприйняття тексту у мене дещо інакше, так би мовити, цілісніше.
На мою думку поезія Лютого має набагато більше значення саме своїм закоріненням у народний менталітет. Те ж саме робив Шевченко,створюючи своєю поезією міфологічний образ української нації, ми змінилися, змінюються і уявлення нас про себе. Саме ці зміни на рівні архетипів намагається показати Лютий. Як це зроблено я спробувала простежити на прикладі цього вірша.
настільки мені відомо, після Шевченка ще ніхто не робив цього в українській поезії. Навіть Ліна Костенко у "Марусі Чурай" не вийшла із стереотипів закладених поезією Шевченка, незважаючи на всі поетичні переваги твору.
я це можу порівняти із лялькою і живим немовлям. Лялька може бути зробленою ідеально, але вона ніколи не зрівняється з дитиною, бо дитина, навіть хвора чи негарна жива. І це є найголовніше.
У мене, до речі, є двоюрідна сестра - Люта Жанна.
Так що здивували Ви мене добряче :)
Коментатор Янка Яковенко, [ 2008-02-13 22:55:26 ],
на сторінці поезії     "НЕНАРОДЖЕНОМУ"   Романчук Леся

Мені в долоню стукало дитя

Як на мене, у тексті вірша варто залишити леше ці слова, і почати заново.
Зрозуміло, що піднята тема є болючою вже сама по собі, але вона не дає права різко змінювати ритм у тексті, або римувати: робота-животиків, хлопчику - злочину.
Початок був гарним і сильним, а от далі з"їхали на мильну драму та плюс чиленні поетичні огріхи в самому тексті...
поезія - це не лише акт творення, це іще і акт аналізу та розчленування на окремі елементи.
У вашому вторі такий самоаналіз, нажаль,відсутній
Коментатор Янка Яковенко, [ 2008-02-13 23:17:12 ],
на сторінці поезії     "НЕНАРОДЖЕНОМУ"   Романчук Леся

Тобто робота і животиків в українській мові вже вважається римою?
Чи правила віршування змінилися за останній тиждень?
Є ритуальний плач, а є плач в подушку.
В подушку плачуть тоді коли дуже боляче, і на люди це не виносять.
Ритуальний плач має свої закони виконання і має бути красивим та театральним.
А з приводу Лютого - він професіонал і я цю рису в нього поважаю.
Якщо Леся поправить огріхи свого вірша, то це буде професійно.
і ніяких особистих претензій.
Коментатор Янка Яковенко, [ 2008-02-13 23:22:14 ],
на сторінці поезії     "НЕНАРОДЖЕНОМУ"   Романчук Леся

Леся пише:
Але в медицині розчленуванням займаються патологоанатоми - на мертвому матеріалі, моя професія - акт творення
є закон збереження енергій, нічого не береться з нічого. Для творення потрібен матеріал. Тут потрібен відбір, а будь який відбір - аналіз і розмежевання потрібного і непотрібного для акта творення.
Життя і смерть за народним світоглядом - одне і теж, як і початок і кінець походять від одного кореня.
Коментатор Янка Яковенко, [ 2008-02-14 00:04:27 ],
на сторінці поезії     "НЕНАРОДЖЕНОМУ"   Романчук Леся


Добре, що Ви не хірург. Я згодна, що тема дуже болюча, і взятися її висвітлювати не кожен може навважитися. Але,якщо взявся за гуж, то не кажи, що не дуж. Судячи з Вашої оцінки поезій Пані Лесі, вона може зробити це професійно.
Коментатор Янка Яковенко, [ 2008-02-15 14:29:30 ],
на сторінці поезії     "ЛІЧИЛКА"   Забава Вікторія

Віто, Зустріла ваші вірші у педагогічному журналі "Розкажи онуку" . прочитала з великою насолодою.
У вас гарна життєва позиція і ви вміло прищеплюєте її дітям. Удачі вам!
Коментатор Янка Яковенко, [ 2008-02-15 15:00:50 ],
на сторінці поезії     "Колегам педагогам"   Яковенко Янка

вірш писався на прохання начальства, а не від душевного зворушення. Можливо це помітно.
Коментатор Янка Яковенко, [ 2008-02-15 16:20:13 ],
на сторінці поезії     " ***"   Яковенко Янка

:)
Не уважно дивилися.
Коментатор Янка Яковенко, [ 2008-02-15 16:55:04 ],
на сторінці поезії     "За що це?"   Яковенко Янка

Сподіваюся, шановний цензор не видалить це, як попереднє моє повідомлення за особливий цинізм?
Хоча зміст зовсім не змінився :)
Коментатор Янка Яковенко, [ 2008-02-15 17:13:09 ],
на сторінці поезії     "За що це?"   Яковенко Янка

А я не спала ніч від образи.
Випила пляшку валер"янки.
Вдарила кішку, яка теж просила випити...
:(
1   2   3   4   5   6