Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  

  Вірші, проза, аналітика, огляди
Олексій Батченко (1985)

Отримані коментарі | Залишені коментарі| Інші коментарі

Коментатор Олексій Батченко, [ 2007-07-10 14:41:18 ],
на сторінці твору     "***"  

Щоб москалі теж могли відчути велич цієї поезії :-)
Коментатор Олексій Батченко, [ 2007-07-10 15:26:44 ],
на сторінці твору     "***"  

Я Не поділяю людей ні за національністтю, ні за кольором шкіри, ні за релігією. Єдиний критерій для мене - особисті якості людини, її попередні вчинки. Я не поважаю Росію як державу, через багатовікове поневолення України, але це справа рук можновладців, а не братерського слав*яньського народу. Крім того, маю багато друзів у Московії, в тому числі і Хрещена матір моєї доньки. Саме для неї я і переклав ці твори.
Коментатор Олексій Батченко, [ 2007-07-12 15:51:35 ],
на сторінці твору     "***"  

Оригінал Ліни Костенко



"Страшні слова, коли вони мовчать,
коли вони зненацька причаїлись,
коли не знаєш, з чого їх почать,
бо всі слова були уже чиїмись.

Хтось ними плакав, мучивсь, болів,
із них почав і ними ж і завершив.
Людей мільярди і мільярди слів,
а ти їх маєш вимовити вперше!

Все повторялось: і краса, й потворність.
Усе було: асфальти й спориші.
Поезія - це завжди неповторність,
якийсь безсмертний дотик до душі. "
Коментатор Олексій Батченко, [ 2007-07-12 15:53:54 ],
на сторінці твору     "***"  

Оригінал Ліни Костенко

Виходжу в сад, він чорний і худий,
йому вже ані яблучко не сниться.
Шовковий шум танечної ходи
йому на згадку залишає осінь.

В цьому саду я виросла, і він
мене впізнав, хоч довго придивлявся.
В круговороті нефатальних змін
він був старий і ще раз обновлявся.

І він спитав: — Чого ти не прийшла
у іншу пору, в час мого цвітіння?

А я сказала: — Ти мені один
о цій порі, об іншій і довіку.

І я прийшла не струшувать ренклод
і не робить з плодів твоїх набутку.
Чужі приходять в час твоїх щедрот,
а я прийшла у час твойого смутку.

Оце і є усі мої права.
Уже й зникало сонце за горбами —
сад шепотів пошерхлими губами
якісь прощальні золоті слова...
Коментатор Олексій Батченко, [ 2014-12-12 12:28:04 ],
на сторінці твору     "***"  

Не знаю, чи побачу Вас, чи ні.
А може, власне, і не в тому справа.
А головне, що десь вдалечині
є хтось такий,як невтоленна спрага.

Я не покличу щастя не моє.
Луна луни туди не долітає.
Я думаю про Вас. Я знаю, що Ви є.
Моя душа й від цього вже світає.