Quelque part oiselet settled lа-dessus jour esprit,
commenзa contre ailes palpitation par yeux je.
Larmes amorcиrent avoir chatons, ils placиrent se argent,
silencieuse rйquisition non break de bouches.

Vous revirent certain temps, de les lors de sйraphin pleure? Lui pleure seul puis, lorsque perd ailes. Sйraphins crient argents blanches larmes. Alors pluie retombe lа-dessus sol. Sйraphins perdent ailes seul puis, lorsque quelqu'un afflue, que aimer. Pas, afflue aimer non simplement, est mais pour de bon affluent aimer. Puisque, lorsque affection sйraphins, leurs ailes placent se tout limpide et majeur. Puisque affection anime. Celui-ci pratique meilleurs sйraphins. Ils veulent rendre beau pour gens, lequel ils aiment. Sйraphins perdent ailes seul puis, lorsque quelqu'un afflue, que aimer. Puisque avant celui-ci temps, lorsque ils seul suivent falling de palais.Sйraphins peuvent aimer seul seul puisque dans vie et pour jamais. Ils dйjа non veulent suivre falling par-dessus. Voici pourquoi ils au-dessous par sol. Sйraphins pratiquent lourd parti : кtre par sol а prйfйrй sinon par palais кtre seul. Tout dйpend de sincйritй sens.Si sйraphin veut кtre а favourite bonhomme - lui must pour jamais laisser palais et procurer ailes, celui-ci no_longer non put lа commencer contre mouche. Puisque par palais celui-ci possible seul, que suivre quelqu'un. Et non tous sйraphins procurent volumineux wings pavйs, lequel crыrent de dйmesurйe affection contre prochain. Puisque veulent кtre et au-delа susceptible voler. Pareils sйraphins perdent bonheur pour jamais, parce que affection sйraphins seul seul puisque dans vie. Parfois affection nonrйciproque et puis sйraphins ont chatons dans abоme sinon placent se malheureux lа-dessus toute vie. Mais lorsque affection rйciproque - sйraphin dйjа apathique, oщ ils. Par palais sinon dans prйcipice. Voici pourquoi ils pleurent seul seul puisque dans vie - lorsque procurent ailes.
Je procurai crйateur ailes. Solennellement logent lui contre pattes. Puisque ils davantage non voulu je. Et vous, puisque rendit а celui-ci ?

Німий крик жаху роздирає мою душу. Так хочеться шматочок щастя. В когось його вкрасти,забрати і радіти хоч кілька днів. Та,мабуть,це не для мене. Душа спустошена і не радієш абсолютно нічому. Все стало байдуже. Я послала під три чорти колись найкращу подругу,бо та з невідомих мені причин,перестала зі мною розмовляти. Туди ж послала і хлопця в якого закохувалась,бо в нього є дівчина. Послала під три чорти увесь світ. Бо не бачу в ньому нічого світлого і позитивного. І єдиного,що може витягнути мене з цього капкану пустоти,я страшенно боюсь і..хочу. Набридло щось доводити людям,щось доводити самій собі. У цьому немає сенсу. У житті немає сенсу. Я знаю,що скочуюсь у прірву. Депресія...Сльози...Відсутність будь-яких думок...Втрата творчого мислення...Відчуття людської енергетики,що просто жахає...Самотність у великому світі...Жити не хочеться, помирати теж немає через що...Так приходить апатія...Збайдужіння до всього на світі...Я закриваюсь у світі своїх песимістичних думок і поволі втрачаю все,що здобувала до цього часу...

Ми уже не разом. Одна половинка розкололась надвоє. Ти йдеш. Іди. Я не буду тримати тебе. Я більше не намагатимусь вберегти наші стосунки. У мене більше немає для цього сил. Я більше не хочу. З мене уже досить страждань...
Я тихо замкну за тобою двері...Відтепер починається нове життя .Життя без тебе. Ти просто ідеш.Іди.Тепер ти далеко-далеко...Я уже не повернусь. Побажай мені щастя...
Ми занадто різні.
Тепер я уже не зможу озирнутись назад. Бо там – ти.
Ми повернемось кожен у свій світ. У світ холоду,болю і розлуки. Світ сліз...
Ми будемо створювати у цих світах свій рай...Штучний рай...Ні,ми не наркомани. Ми...Забуті долею...
Тепер ми одинокі. Та самотність – це моє життя.
Нас не розумів ніхто. Казали,що ми підходимо одне одному...Це уже не так...
Ми уже чужі. У наших серцях більше немає тих вогників,що колись.Ми люди,які завдавали одне одному болю...
Ти завжди життєрадісний,завжди усміхаєшся. У мене ж постійно депресія...Якої я не хочу позбуватись. Я черпаю з неї натхнення. Ти цього не розумів...
Ми не розуміли одне одного...Мені невідомо,для чого доля нас звела... Ми кохали одне одного...Але примушували страждати...
Це кінець. Більше немає нас. Є лише ти і я. Дві половинки одного цілого, які ніколи більше не з"єднаються...
Я замикаю за тобою двері...
Завтра буде новий день. Завтра починається нове життя. Життя без тебе...Дев'ять місяців можна викреслити з наших життів...
Я уже не повернусь,я уже не оглянусь назад...Усе...Це початок кінця... Кінця моєї зболеної душі...
А я не хочу,щоб настало завтра!..