Автори /
Олександр Сочан
Рубрики
/ Пісні
Опис: Те, що співаю під гітару
Огляди ⁄ Переглянути все відразу
•
Осінь
•
Все це пусте
•
Тільки в снах
•
Я втечу від себе
•
Тебе любити - божевілля
•
Дух заперечення
•
Так, чи не так
•
За незалежність (24 серпня 1998 р.)
•
Ми зустрінемось знову
•
Я прийду до тебе лугом зрошеним
Переглянути всі твори з цієї сторінки
Осінь шарує все сірими хмарами,
Небо просякнуте сумом і зморшками,
Небо просякнуте сумом і зморшками,
Не втямлю я без тлумача –
У небі ворон, а не сокіл,
У небі ворон, а не сокіл,
Не можу запалити ліхтаря.
Якісь клуби тьмяніють як примари.
Якісь клуби тьмяніють як примари.
Я втечу, я втечу від себе
У марень світ.
У марень світ.
У моніторі чорне небуття
Всі файли стер “сумняшеся нічтоже”
Всі файли стер “сумняшеся нічтоже”
Із давніх часів, коли бігав у гаю
Шмаркатим малечею,
Шмаркатим малечею,
Так, чи не так, гадаємо ми з тобою,
Схоже не в такт втрапили ми любов’ю,
Схоже не в такт втрапили ми любов’ю,
Ми вип’ємо за незалежність
Серед морських курчавих хвиль,
Серед морських курчавих хвиль,
Берег твій там на сході
Десь заграва ховає,
Десь заграва ховає,
Я тебе шукаю в темряві ночей,
Образ не зникає твій з моїх очей.
Образ не зникає твій з моїх очей.