Автори /
Ірина Гнатюк (1985)
|
Огляди ⁄ Переглянути все відразу
•
Твоя смерть
•
******
•
З тобою
•
мертві душі
•
Пісенна лірика
•
Ознаки осені
•
Мрія
•
Тиша
•
********
•
Моя Волинь
•
Завтра
•
Віра
•
-
•
Пам'яті тата
•
Коханому
•
Краса України
Переглянути всі твори з цієї сторінки
Намистинами стікало моє горе,
По щоках уже не молодих.
По щоках уже не молодих.
Хтось змінить мою платівку,
Я тихо лише заплачу,
Я тихо лише заплачу,
Розділити з тобою я хочу
Насолоди замріяну казку,
Насолоди замріяну казку,
Сонне місто,
Мертві душі,
Мертві душі,
У комірках моєї душі
Не шукай насолоди
Не шукай насолоди
Опав останній жовтий лист,
Орнаментом червоним вкрилось місто,
Орнаментом червоним вкрилось місто,
Я мрію лише про одне:
Що завжди ти зі мною поряд,
Що завжди ти зі мною поряд,
Ти чуєш музику тиші?
Вона легка.
Вона легка.
Розчинюся в тумані сивому,
Припаду до землі горілиць,
Припаду до землі горілиць,
Волинський край, священний край
Тут весни квітнуть зазвичай,
Тут весни квітнуть зазвичай,
Може завтра мене не стане
Як на сон затулю повіки,
Як на сон затулю повіки,
За руки узявшись йдем ми
Кудись у тінь.
Кудись у тінь.
Ти думаєш,що є царем життя7
Людина-раб,
Людина-раб,
Так хочеться торкнутися до ночі,
Із потойбіччя вирвати тебе,
Із потойбіччя вирвати тебе,
Тобі, коханий, я скажу півслова
Із цих півслова зрозумієш ти:
Із цих півслова зрозумієш ти:
Нема краси такої більш ніде
Як наша рідна ненька Україна.
Як наша рідна ненька Україна.