Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  
Саміра Саакян (1984)



Огляди ⁄ Переглянути все відразу

  •   Поетові
    Я б роздерла собі груди,
    Аби ввібрати в себе його слова –
  •   Пастка для чорної тури
    (Партія в шахи)
  •   Шах (смерть чорної королеви)
    (Партія в шахи)
  •   Мрійниця
    І не келих вина, а задумлива пляшечка пива,
    І ніяк не панянка, а так – провінційне дівча.
  •   Безсоння
    У безвітряну ніч
    Я нагою піду на приховану пустку,
  •   31-ше с...
    Ліки від анемії розтеклися слизьким туманом.
    Тіло пожовкло, знесилене і кволе від тривалої гарячки.
  •   Знищення когось в мені
    Приймаю виклик дощу. Змокла гордо прямую вулицею,
    Не шукаючи захисту ні в старезних будинків, ні в тебе.
  •   П'ятниця
    В роззявлену пащеку ночі падають сині-пресині сливи…
    …гуп… одна за одною. І якби вони могли сяяти,
  •   Без аспірину
    Лобом пробиваю стіну… лоб кам’яний, а стіна з порцеляни –
    Мрія ідіота. Але мені не стало ні того ні іншого,
  •   Вівторок
    Легенька сукенка і блискучі чорні очі –
    Що ще потрібно, аби відчути себе звабливою?
  •   Субота
    Процокаю тоненькими підборами через весь Хрещатик
    Аж до Прорізної. Старенька кав’яренька на розі,
  •   Поезія...
    А ті, що поети – вбирають свій біль в кольорову обгортку,
    Подають на столи, частіше, мабуть, на сніданок.
  •   День безглуздих падінь
    Викочуся перекотиполем по тротуару,
    В найближчий генделик,

  • Огляди

    1. Поетові
      Я б роздерла собі груди,
      Аби ввібрати в себе його слова –
      Кожен звук, кожну паузу,
      Але натомість мої груди
      Лише важко здіймаються
      І з горла виривається короткий хрип:
      «Ще…»



      Коментарі (14)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": 5.5

    2. Пастка для чорної тури
      (Партія в шахи)

      Мої почуття в бандеролях прокурених рим
      Давно загубили шляхи до свого адресата.
      Зроблюся німою. І серце хай буде німим.
      За будь-яку помилку мусить відбутись розплата.
      Босоніж по склу... О, прийми цей шалений кан-кан!
      Останній бар’єр перед завченим зваженим кроком.
      - Хіба він месія?! Та він же не був і пророком!
      І права ступня заступила в іржавий капкан…




      Коментарі (11)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": 5.5

    3. Шах (смерть чорної королеви)
      (Партія в шахи)

      Твоя осінь, промерзла до самого мозку кісток,
      Затиска моє горло, і вже відчувається подих
      Потойбіччя і смерті. І пульс уповільнює крок,
      А в очах заклякає останній невпевнений подив.
      Твоїм холодом стуляться мушлі тремтячих повік
      І зсутуляться плечі, з яких обриватимуть крила.
      Східний вітер, мов ляпас, війне по безкровності щік,
      Вириваючи з рук парасольки червоне вітрило…
      …замри…



      Коментарі (5)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": 5.5

    4. Мрійниця
      І не келих вина, а задумлива пляшечка пива,
      І ніяк не панянка, а так – провінційне дівча.
      І якби не одна – то була би напевно щаслива,
      І якби не коханка – то чиста була б, мов свіча.
      А назавтра впаде на бруківку нечувана звістка,
      Перехоплена вітром, добрехана в тисячу див:
      Пам’ятаєте дівку, що стрíчки носила у кісках –
      То її позавчора літак десь між хмарами збив…



      Коментарі (14)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": 5.5

    5. Безсоння
      У безвітряну ніч
      Я нагою піду на приховану пустку,
      Що пастками густих чагарів затулилась від вражого ока,
      І під третьою повнею
      Стану чорним примарним вовчиськом,
      Завиватиму гучно, щоб тобі аж по спині морозом…
      Допомоги не клич,
      І тремтяча рука на гачкові для спуску
      Не натисне його… і закапає дощ-невидимка об жерсть водостоку…
      Не дивися на зовні,
      Де була я кумедним дівчиськом –
      Там лиш чорна вовчиця завиває, втрачаючи розум…



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: 5 | Рейтинг "Майстерень": --

    6. 31-ше с...
      Ліки від анемії розтеклися слизьким туманом.
      Тіло пожовкло, знесилене і кволе від тривалої гарячки.
      Напевно, це остання ніч, проведена в цьому лікарняному ліжку
      Серед безмежно-зелених стін…
      Тіло б’ється в передсмертній агонії…
      Останній подих… вересень.



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: 5 | Рейтинг "Майстерень": 5

    7. Знищення когось в мені
      Приймаю виклик дощу. Змокла гордо прямую вулицею,
      Не шукаючи захисту ні в старезних будинків, ні в тебе.
      Тільки небо сьогодні буде наді мною. І тільки дощ в мені.
      Хтось сказав, що дощ несе в собі очищення –
      Напевне скоро я стану просто кришталево-чистою,
      Потім прозорою, і більше ніхто не помітить відбитків
      Твоїх рук, вуст, всього тебе – нині я очистилась від тебе…
      Чи від себе… і хто знає, що з того краще…



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: 5.25 | Рейтинг "Майстерень": 5.25

    8. П'ятниця
      В роззявлену пащеку ночі падають сині-пресині сливи…
      …гуп… одна за одною. І якби вони могли сяяти,
      То можна було б подумати, що то зорі,
      але ж ні, вони таки сині.
      В цьому, позолоченому двома ліхтарними лямпочками, дворику
      Я тихо, майже пошепки, відкоркую пляшку «сонця в бокалі»,
      І ти, зітхнувши, станеш навшпиньки, зірвеш пару тих самих слив…
      А довкола пахне відсирілим деревом і жовтим листям…
      Пригорни мене, сьома ніч осені…



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    1. Без аспірину
      Лобом пробиваю стіну… лоб кам’яний, а стіна з порцеляни –
      Мрія ідіота. Але мені не стало ні того ні іншого,
      Тепер тільки голова болить, а стіни –
      Як стояли, так і стоятимуть ще добру сотню років.
      Ти можеш писати мільярди рядків
      Про людські життєчка та їх ціни,
      Вимагати гуманності чи навіть чого більшого,
      Але стіни стоятимуть там же, почуватимуть себе непогано,
      А твоя голова болітиме з моєю в унісон…



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": 0

    2. Вівторок
      Легенька сукенка і блискучі чорні очі –
      Що ще потрібно, аби відчути себе звабливою?
      Зливою з лівою рукавичкою – праву десь посіяла…
      Парасольку вирвав вітер і скинув з мосту
      Так просто… Закінчилось літо
      І тільки вересень, верес, айстри і яблука
      Блукають містом, мозком, думками, руками…
      Періщить дощ…
      Таксі!



      Коментарі (9)
      Народний рейтинг: 5.13 | Рейтинг "Майстерень": 5.5

    3. Субота
      Процокаю тоненькими підборами через весь Хрещатик
      Аж до Прорізної. Старенька кав’яренька на розі,
      Що давно вслухається в столичний гамір
      з відкритими від подиву дверима,
      Запропонує нехитрого трунку зі світлою назвою «Біле»…
      Лечу!... просто на розпечене сонце,
      крізь зграї метеликоподібних дівчаток
      І солідних дядечок. Не стійте на дорозі!...
      Я сьогодні вчуся літати! Знову і знову
      падаючи під колеса новеньких авто, незримо
      Розмахуючи неіснуючими, проте надто тяжкими крилами, невміло
      Перестрибуючи з одного даху на інший…
      …нетямуща,
      зате на голову не напаскудить – скаже хтось знизу…



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": 0

    4. Поезія...
      А ті, що поети – вбирають свій біль в кольорову обгортку,
      Подають на столи, частіше, мабуть, на сніданок.
      І доки вгорі хтось триматиме їх за невидиму шворку,
      Так схожу на душу - писатимуть. Ніч, чи світанок –
      Яка їм різниця… Яка їм потреба чекати приливу,
      Коли вже і повня сп’яніло сповзла в мармеладові вікна,
      І човен прогнилий. Лиш болем їх серце щасливе
      Та зрештою й ти вже до болю в цукерницях звикла,
      Немов до солодощів з дивного східного краю –
      Розгорнеш обгортку і підеш босоніж до раю…



      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: 5.25 | Рейтинг "Майстерень": --

    5. День безглуздих падінь
      Викочуся перекотиполем по тротуару,
      В найближчий генделик,
      Де наливають приреченим в борг холодного пива.
      А потім обличчям на сіру бруківку – опа!...
      Не личить так упиватися юним панянкам…
      …Що продаєте? Щасливі талончики? Дайте-но пару…
      Далі стрибаю – потворний безкрилий метелик,
      З гілки на гілку, мов білка…
      з’їла талончик і стала на 20 відсотків щаслива.
      Гай-но, промчатися б верхи вогненним галопом!
      Ті-і-іх… знову бруківка. І я простягаюсь на ганку
      Якогось білявого і чорноокого,
      і, певно, безмежно гостинного дому…



      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: 5.36 | Рейтинг "Майстерень": 5.3