Валентин Бендюг (1954)
|
Я звідав шторм, піски пустелі...
|
Життєдіяльність В.Бендюга на сайті припинена у зв'язку із неодноразовими висловлюваннями, направленими на розпалювання міжнаціональної ворожнечі, за образливі закиди супроти Християнства, за недремну провокативну діяльність на створення нових і нових конфліктних ситуацій на "Поетичних Майстернях".
Адміністрація
Клекочуть лелеки
Клекочуть лелеки в блакитному небі,
Кружляють у парі на заздрість мені.
А я, моя мила, сумую без тебе,
А я все рахую до зустрічі дні.
Прилинь, прилети, моя пташко, до мене.
Скажи, що кохаєш мене як колись -
І згине нудьги павутиння зелене,
І злине душа за лелеками ввись.
Приходь, - я прошу, я молю і благаю.
Приходь і ночами, будь ласка, не снись.
Шепни мені рідна: “Жаданий, кохаю” -
Хай злине душа за лелеками ввись.