Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  
Богдан-Ігор Антонич (1909 - 1937)

Рубрики / "Привітання життя" (1931)

Огляди ⁄ Переглянути все відразу

  •   Привітання життя
    І день і вік однаково минають. Не задержать
    нам хвилі. Кожна мить знов родить другу мить,
  •   Автобіографія
    В горах де ближче сонця, перший раз приглянувся небу,
    тоді щось дивне й незнане пробудилося у мені,
  •   Ніч
    Не хочу більш писати віршів, складати ямби та трохеї.
    Чи вирізьблені з слів мосяжі потрібні ще кому сонети
  •   Об'явління
    Я ждав так довго, я ждав на хвилю ту,
    як врешті зрозумію життя таємний глузд,
  •   Про строфу
    Чотири різнобіжники на мапі серця,
    чотирикутник радості та болю,
  •   Вірш про вірш
    Чоло в долоні похили,
    чоло в долоні похили.
  •   Зелена елегія
    Стільки минуло вже днів, полотном забуття їх накрито.
    Нині вже інший є світ, може, зісталось клейно.
  •   Прощання школи
    На вулиці підніс угору вітер
    на привітання дня пилюки бовдур,
  •   Велика подорож
    Вибираюся в далеку подорож, і рож не дасть мені ніхто,
    й не бажаю ні від кого я нічого, й вже ніщо мене
  •   Прошак під церквою
    Мохнатий, мохнатий, патлатий,
    курлапий та клишавий та чеверногий
  •   Молитва
    Заходить день за днину,
    мов сонце за параван далеких гір.
  •   Людина
    Ніч темна, олив’яна, зимна, люта, чорна,
    лиш вітер обертає хмар важенні жорна.
  •   Чортівський брідж
    В маленькій, біленькій хатині сон мрії колише в колисці дитині.
    По усточках сонних, мов тіні по сіні, блукається усмішки брижа.
  •   Лунатизм
    Не дивись, не дивись так на мене ти вперто й завзято,
    перестань, перестань, о молюсь, перестань!
  •   Октостих
    День повіки розплющає й отвирає сонне сонця око.
    Руки кладемо на вітер запашний й віддихаємо глибоко.
  •   Пісня бадьорих бродяг
    В дорогу! Щоб сонце нам світило,
    щоб ясен круг горів нам угорі.
  •   Гімн життя
    Іди в ночі, мій друже, іди вночі на грунь
    і серце, що в утомі, ти приложи до хвої,
  •   Вітражі й пейзажі
    Дозрівають довгі дні, як ярі яблука,
    лине листя з лип,
  •   Шум
    Шумить і шамотить шумка шума,
    шум прибирає, як весною повінь,
  •   Мурашник
    Предивні, зачаровані міста
    з рудого порохна й рябої мерви.
  •   Гіпнотизер
    В молочнім світлі матових кінкетів
    цвітуть на чорнім шовку ордері.
  •   Подорож літаком
    Літак, немов змагун, бере розгін,
    костричить кострубатий, гострий лоб,
  •   "І"
    І вітер, що жене по руннім полі,
    і дощ, що жне руді хмар руна в млі,
  •   Бджола
    Лисніє липовий, липневий липець,
    липучий і лискучий в білім збанку.
  •   Прочитан
    Уздовж причілля тінь лягає вогко,
    а коло брам розколений колодязь,
  •   Молодий поет
    Над лугом буря свище, наче пуга,
    І вітряна кряжами кряче пря,
  •   Романтизм
    Над морем в хмарах марить чорна галич,
    ліричний місяць потопає в тінь.
  •   Пісня мандрівника
    Шумить у серці вітер, кров огонь бурлить.
    О, допекла вже бруків, мурів, цегли гидь!
  •   Баллада про тінь капітана
    ПрологВітер оре
    синє море.
  •   Змагання атлетів. Бронзові м'язи
    Пухке лице судді, неначе в бонза,
    та свиставки пронизливий сигнал,
  •   Сітківка. Бронзові м'язи
    Квадратова площа. Нитяний місток.
    Білі молодці й дівчата білі
  •   Дівчина з диском. Бронзові м'язи
    Гляджу захоплений по оболоні
    і слова вигукнути з уст не можу,
  •   Скок жердкою. Бронзові м'язи
    Набрав повітря в груди,
    аж засвистали звуком флейт.
  •   Біг на 1000 метрів. Бронзові м'язи
    Віддих свище в легенів брилах,
    наче буревій.
  •   Пісня змагунів. Бронзові м'язи
    Сонце любимо та спорт,
    Наша пісня складена в мажорній гамі,
  •   15. Кода. Зриви і крила
    Шумить життя журливе жовте жито,
    подій хитає повні колоски.
  •   14. Соняшник. Зриви і крила
    Солом’яні, руді, мутні краски
    вже осінь пензлем сонця по городі
  •   13. Метеор. Зриви і крила
    “Де батьківщина, де твоя, скажи.
    Якої син планети чи комети,
  •   12. Стратосфера. Зриви і крила
    Є світ над нами високо такий:
    без бур, без туч, без хуг, без гроз, без граду,
  •   11. Баклажани. Зриви і крила
    З-за шиб проміння жмут, мов блиск омани,
    осіннім усміхом з далеких лук
  •   10. Божевільна риба. Зриви і крила
    Дзюрить, дзичить, дзюрчить, дзирчить вода,
    мелодії грає на каміння флейті,
  •   9. Свічка. Зриви і крила
    В малій кімнаті стіни, наче руки,
    тримають полохливу тишу в жмені.
  •   8. Лелеки. Зриви і крила
    Летіли понад морем раз лелеки
    до вирію, до південних країв.
  •   7.Ожереди. Зриви і крила
    І шепотом по полі рознеслося:
    на обрій, мов на терези ваги,
  •   6. Орел і літак. Зриви і крила
    Орел, король просторів, вдаль летів,
    над полову мідь піль, синь моря лав,
  •   5. Дощ. Зриви і крила
    В морях з шафіру плюхкають краплини,
    хлюпочуть срібні краплі в сріблі рік,
  •   4. Пожар. Зриви і крила
    Блакитну плахту неба передер
    нараз, мов тишу грім, червоний серп;
  •   3. Старе вино. Зриви і крила
    В холоднім сутінку сухого льоху
    по стінах тиша кане зерном граду.
  •   2. Ракета. Зриви і крила
    Так тихо. Місяць лиш з-за хмар погляне,
    порине в чорних тіней знов тенета,
  •   1. Прелюдія. Зриви і крила
    Такі бувають часом дивні хвилі,
    що, сам не знаєш звідкіля, чому,
  •   Пісня про вічну молодість
    Запрягти до саней чотири чалі коні
    і в чвал, і в чвал!
  •   До Музи
    Навіщо ти прийшла до мене
    й застукала в вікно?
  •   Алхімія
    В маленькій келії душно, запах сірки.
    Засушений, мов сірка, жовтий маг
  •   Любов
    У правилі математичнім світа
    за дужки викинена невідома,
  • Переглянути всі твори з цієї сторінки