Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  

  Вірші, проза, аналітика, огляди
Олександр Дяченко (1955 - 2020)

Отримані вами коментарі| Залишені коментарі| Інші коментарі

Коментатор Іван Зубар, [ 2010-02-03 14:11:08 ],
на сторінці твору     "Декілька цитат"   Дяченко Олександр

Можливо, пані Тетяна теж мала на увазі актуальність її твердження... У багатьох життєвих випадках.
Хоча, східна мудрість, здається мені, не настілька однозначна...
Але завжди приваблюють такі лаконічні вислови, які дають широку поживу для розмилів думаючій людині. Начебто все це і відоме, банальне, а зачіпає, особливо якщо прив’язується до конкретних життєвих обставин.
Коментатор Олександр Дяченко, [ 2010-02-03 14:32:42 ],
на сторінці твору     "Декілька цитат"   Дяченко Олександр

Мабуть, можна і драхму. Ваш вірш написано українською, а не фарсі, тому ніяких проблем не буде. Справа ще в тому, що і іменник "плутанина" та похідні і схожі на нього слова пишуться так само, як і назва грошової одиниці і міри ваги, номінал якої відомий всім користувачам Інтернету.
Я поки що на інші мірила та еквіваленти не надибав. Якщо знайду, то сподіваюсь на такий, яким можна було б легко замінити існуючий.
Творчих успіхів, гарного настрою :))
Коментатор Олександр Комаров, [ 2010-02-03 16:40:47 ],
на сторінці твору     "Нове надходження"   Дяченко Олександр

Якщо є можливість наведіть транскрипцію із роз'ясненнями. Довелося попрацювати польовим перекладачем?
Коментатор Юрій Лазірко, [ 2010-02-03 18:19:31 ],
на сторінці твору     "Нове надходження"   Дяченко Олександр

Мудрість не має мовних меж.
Чекатиму на продовження - цікаво.
З теплом,
ЛЮ
Коментатор Костянтин Мордатенко, [ 2010-02-03 19:21:46 ],
на сторінці твору     "Нове надходження"   Дяченко Олександр

!
З найкращими побажаннями, Костя.
Коментатор Олександр Дяченко, [ 2010-02-03 21:19:21 ],
на сторінці твору     "Нове надходження"   Дяченко Олександр

Ще б пак, Костянтине :)))
Коментатор Олександр Дяченко, [ 2010-02-03 21:32:46 ],
на сторінці твору     "Нове надходження"   Дяченко Олександр


کبوتر با کبوتر باز با باز کند همجنس با پرواز
کبوتر – це голуб. Читається як «кабутар».
با – разом, з.
باز – яструб, сокіл. Читається як «боз».
Також це слово означає «програвати», «знову», «відкритий».
Існує таке прислів’я – نان و پیاز پیشانی باز
Це я відволікусь на «боз» і супутню інформацію.
Нон-у-пійоз пішоні боз. Це означає, що «хліб з цибулею – і чоло відкрите». Тобто, ти не маєш причин хвилюватися.
پیشانی – чоло. Читається як «пішоні».
پیاز – цибуля, نان – хліб. Читається як «пійоз» і «нон» відповідно.
Повертаємось до прислів’я, з якого все почалось.

کند – «конд». Це хитре слово. Інфінитив, який звучить як «кон», каже про інше. Закопувати, загрібати. Але існує ще одне значення – «злітати над землею». http://translate.google.com.ua/translate?hl=ru&langpair=en|ru&u=http://www.turquoisepeacock.site90.net/archiveapril2009.htm
Я цікавлюсь кількома словниками.
همجنس – перекладав я його з англійської.
هم – «хам». Це взаємний займенник, за допомогою якого утворюються нові слова, які означають єдність чогось з чим.
جنس – природа, натура, різновид. Читається як «дженс».
Існує і ціле слово – «хамдженс». Звук літери «х» майже нечутний – він нагадує видих. Ось воно -
همجنس – однорідний.
با پرواز – «парвоз». Читається так. Означає політ.
Як тільки пригадаю прислів’я з цим іменником, то запропоную його для ознайомлення. Свого часу я жив неподалік від аеродрому, то про польоти я розмовляв майже кожного дня. І воно було мудрим, як і всі східні. Дивно визнавати, але з анекдотами на Сході складно. Іронія я, але на першому місці стоїть мудрість, а не насмішка.
Або я не чув усієї мудрості чи анекдотів. Три роки служби навіть серед місцевого населення – а все одно дуже мало. Хотілось улетіти звідти – і як найшвидше. Але то інша тема.
Творчих успіхів, нових творів.
А питання по тексту всі знімуться. Аби тільки відповіді задовольняли :))))
Коментатор , [ 2010-02-03 22:23:23 ],
на сторінці твору     "Нове надходження"   Дяченко Олександр

"Про мускус роблять висновки, виходячи з його аромату, а не слів гендляра" - золоті слова! Головне - до багатьох сфер життя підходять. І до творчості теж.
Коментатор Ярина Брилинська, [ 2010-02-03 22:43:33 ],
на сторінці твору     "Нове надходження"   Дяченко Олександр

Олександре, подивляю Вашу працьовитість над словом. І щиро заздрю, що можете доторкнутися до таких скарбів, читаючи їх мовою оригіналу. Та ще й нам при нагоді перепадає.
Мудрість древніх - це таки мудрість.
З повагою,
Ярина.
Коментатор Олександр Дяченко, [ 2010-02-04 10:00:39 ],
на сторінці твору     "Нове надходження"   Дяченко Олександр


مشک آنست که خود ببوید نه آنکه عطار بگوید
Машк анст ке худ бібуід, не анке а’тор бігуід.
Дослівно можно перекласти наступним чином: мускус миттєво сам скаже про себе, запахнувши, а не тоді, коли торговець (бакалією та парфумами) скаже.
Тут спостерігається гра слів, які римуються, але означають різні дії – пахнути та казати.
Дякую за візит.
Творчих успіхів, гарного настрою.
Коментатор Олександр Дяченко, [ 2010-02-04 10:06:13 ],
на сторінці твору     "Нове надходження"   Дяченко Олександр

Я вже трішки не дуже радію з цього :))
З одного боку, я відчуваю увагу, а з другого - я на неї відповідаю своєю працею, яка полягає не тільки в пошуці, але і в поясненнях.
Мабуть, так і повинно бути.
Спробний (це теж саме, що і пробний) камінь знає, що є золотом, а ми, творчі колеги, хотіли би його розпізнати самостійно :)))
Дякую за високу оцінку моїх творчих намагань.
Коментатор Володимир Ляшкевич, [ 2010-02-04 11:01:49 ],
на сторінці твору     "Нове надходження"   Дяченко Олександр

Шановний Олександре, дуже цікаво було би побачити і вашу публікацію, щодо відомого трактату "Сто порад"
http://www.ukrlife.org/main/minerva/tractat100.htm

Цікаві мені саме ваші коментарі, щодо цих порад. Та й вам певно буде цікаво переглянути їх, і їх переклад, у контексті вашого досвіду?
Коментатор Олександр Дяченко, [ 2010-02-04 11:20:46 ],
на сторінці твору     "Нове надходження"   Дяченко Олександр

Дякую за пораду. Я перегляну.
Та я колись і сам чимсь подібним забавлявся, дещо частково запозичуючи або перефразовуючи. Інколи воно виглядало не стільки смішним чи мудрим, як безглуздим. "Якщо ти не можеш запросити свою дівчину на всю ніч в казино, то запропонуй їй прогулянку Жовтим морем на своїй новенькій яхті".
Були і інші. Та це все дуже далеке від поезії, яка мене приваблювала більше, ніж проза.
Дякую, що завітали, шановний Володимире. Шукатиму час на ознайомлення.
Коментатор Олександр Дяченко, [ 2010-02-04 11:59:54 ],
на сторінці твору     "Нове надходження"   Дяченко Олександр

Буде, Юрчику, продовження.
Тільки я ще не визначився з форматом появ творів і наших зустрічей з ними. А вони, як бачиш, поки що відбуваються. Непогано, скромно, інформаційно. Prompt :)))
З теплом,
ОД.
Коментатор Олександр Дяченко, [ 2010-02-04 23:02:05 ],
на сторінці твору     "Нове надходження"   Дяченко Олександр


محک داند که زر چیست
Ма(х)акк донад ке зар чіст.
Спробний камінь знає, яким золото є.
(محک ) Літера «х» читається досить м’яко, але відчутно. Махк.
Це слово означає «спробний камінь». Я не антиквар і не ювелір, але здогадуюсь, що об нього труть вироби з коштовних металів – і останні залишають специфічний і притаманний їм слід.
(داند ) – донад. Означає дієслово «знати» у формі теперішнього часу другої особи. Якби я писав би про себе, що я щось знаю, то я сказав би «мідонам». Тобто, «я знаю». Існує прислів’я, яким нерідко відповідають люди, які живуть у тих місцях, де три роки жив-служив я. «Ходо мідонад», - відповідають ті на питання. І це означає - «Бог знає». Тобто, не конкретна людина, а бог.
خدا – ось так пишеться це слово, що означає «бог». Звук «х» твердий, а звук «о» не чіткий, а більш схожий на «а». А прислів’я виглядає наступним чином:
خدا میداند
Та і ми нерідко відповідаємо, коли не маємо відповіді, не хочемо відповідати або не можемо.
«А бог його знає».
Але ми відволіклись від основної теми.
Про (که ), що звучить як «ке», мною писалось вже не один раз.
«Зар» (زر) означає золото.
«Чіст» (چیست)означає «що є». Слово складається з двох слів: چه та است
Можна сказати і «чі аст» - і вас зрозуміють, але це виглядатиме по-школярському. Приблизно так, як мовні звороти у англійській мові “I am going too” “I would like to”, якщо їх казати так, як написано, а не так, як вони звучать зазвичай – «Гонна» та «Вонна». Особисто в мені це викликає внутрішній супротив, але його бажано подолати.
Ось ми розібрали ще одне прислів’я, а попутно – і невеличку фразу, яку нерідко можна почути від людей-жителів Середнього Сходу.
Творчих успіхів, гарного настрою.
Коментатор Зоряна Ель, [ 2010-02-04 23:10:42 ],
на сторінці твору     "Нове надходження"   Дяченко Олександр

А цікаво, чи тотожний перший вислів з нашим "знайся віл з волом, а кінь з конем", чи має якийсь інший зміст?
Коментатор Олександр Дяченко, [ 2010-02-05 09:17:23 ],
на сторінці твору     "Нове надходження"   Дяченко Олександр

Не знаю. Так само і не знаю, наскільки питання кохання чорнобрових з москалями може може бути також тотожним. Чи наскільки піший кінному не товариш або ситий голодному.
Я свідомо перекладаю з точністю до слова, щоб ми самі розбирались у більш високих матеріях суфізму.
Та і висловлювання, цитовані і перекладені мною, є авторськими, а народна мудрість є в деякій мірі анонімною. Виходячи з цього, про тотожність можна говорити, але дуже обережно. Бо можемо надибати на переспіви та вільні домисли, в яких теж є мудрі зерна істин.
Наприклад, ще в ті часи, коли військових в Києві було більше, ніж зараз, коменданські патрулі, до складу яких входили, наприклад, загальновійськовики, намагались затримувати зв'язківців або авіаторів. Будь-кого, а в останню чергу - загальновійськовиків. А авіатори - моряків, а останні - артилеристів. І пішло-поїхало... Дякую за питання. Воно потребує ретельного дослідження. Суфізм - це не просто слова і думки вголос. Того, що на поверхні, менше, ніж того, що приховано автором. Тому я з певною часткою іронії ставлюсь до усіляких переспівів, наприклад, рубої. Я пробую, звертаючись до того часу, мислити його категоріями. А поки не навчився, то перекладаю і "в лоба", і розмірковуючи. Це я про, в основному, про рубої, до яких повернусь днями.
Творчих Вам успіхів, гарного настрою.
Коментатор Михайло Десна, [ 2010-02-08 20:55:22 ],
на сторінці твору     "Один з наступних перекладів"   Дяченко Олександр

Цікава мова. На перший погляд, абсолютно незбагненна :)
Майже так само для мене, як і угорська.
Ваша праця заслуговує поваги.
А яка міжмовна омонімія: хабар, виявляється, просте повідомлення :)))
До речі, може, замість "скритими" – "прихованими"?
Коментатор Олександр Дяченко, [ 2010-02-08 21:14:52 ],
на сторінці твору     "Один з наступних перекладів"   Дяченко Олександр

Я свого часу теж здивувався. Арабське слово. В мене на магнітофоні у авто крутиться пісня з рефреном: Хабар надорад, хабар надорад... Тобто, немає у співачки новин.
خبر ندارد
То немає чому радіти. Сумна пісня.
Коментатор Олександр Дяченко, [ 2010-02-08 21:28:10 ],
на сторінці твору     "Один з наступних перекладів"   Дяченко Олександр

А де Ви бачили оте "скритими"?
(німа сцена)
А-а-а-а, у словнику. Там є такий прикметник.
(по-ленінськи лукаво посміхаюсь) Є.
Я вже надавав адресу словника, який мені допомагає забуті та напівзабуті слова фарсі читати у перекладі на англійську. А другий перекладає російською. Третій - пушту. Четвертий - фразеологічний. П'ятий перекладає назустріч.
Ото і трапляється такий суржик. Але і він живе в словниках. Отаке о.
Творчих успіхів, гарного настрою.
1   2   3   4   5   6   ...   14