Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  
Олександр Дяченко (1955 - 2020)

Отримані коментарі | Залишені вами коментарі| Інші коментарі

Коментатор Олександр Дяченко, [ 2012-12-29 08:55:39 ],
на сторінці поезії     "Пише тиша"   Десна Михайло

Коментатор Олександр Дяченко, [ 2012-12-29 09:07:59 ],
на сторінці поезії     "На прощання..."   Менський Олександр

Не хотіолось би починати з порад, але боротьба за красу чистоту слова вимагає саме активної участі у цьому процесі.
Останнього часу спостерігаються кепські справи майже усюди з цією самою часткою "не".
У даному випадку вона пишеться злитно з прислівником, бо немає факту протиставлення.
Я можу процитувати правило:
"Якщо це прислівник.
РАЗОМ:
- якщо слово не вживається без не: негайно, невинно;
- коли його можна замінити синонімом: недалеко (близько), невисоко (низько);
- коли прислівник закінчується на -анн(о), -янн(о), -енн(о): несказанно, незбагненно, незрівнянно;
- у складі префікса недо-, який означає якість, що виявляється неповною мірою: недовгочасно, недосконало.
ОКРЕМО:
- при наявності протиставлення: Роби не кревно, а певно.(Нар. творч.);
- коли в реченні щось заперечується: Говори не пишно, щоб на зле не вийшло.(Нар. творч.);
- з підсилювальними прислівниками та незмінними присудковими словами: не дуже, не зовсім, не можна;
- при словах, що пишуться через дефіс: не по-людськи, не по-українському".
Рима "невідворотно - за поворотом" належить до однокореневих слів. Це не дуже бажане явище у римуванні. Щоправда, префікси різні. Вони частково маскують корінь.
Рими на "ння" не самі кращі з усіх, що існують.
А ідея твору цікава.
Можливо, він не вилежався.
Мій коментар, якщо він не сподобався, можна видалити. Я на таке не ображаюсь. Головним є твір.

Творчих успіхів, гарного настрою.
Коментатор Олександр Дяченко, [ 2013-01-14 13:26:15 ],
на сторінці поезії     "Зима знов аркуш білий стелить"   Сірий Володимир

Метафорично, Володимире.
Можливо, і загадково. «Райдужна снага» - це, імхо, і снага (завзятість, запал, бажання, прагнення тощо), і колір, і щасливі сподівання. Водночас нам відомо про те, що сонце у цей період року світить, але не гріє – хіба що якусь залізяку чи шматок землі десь у куточку за хатою.
Глибока метафоричність доповнюється загадковою.
Остання посилюється проблемою наявності якогось снігу, бо спочатку йшлось за аркуш, а потім – за сніг, про який до початку квітня писатиметься і згадуватиметься мало не усіма поетами, як йдеться про якісь гроші за якусь рибу не у менш відомому прислів’ї. Щоправда, вслід за аркушем і снігом виринає образ листа – і теж білого.
Загадково виглядає дієслово «ста́нути» у майбутньому часі третьої особи.
Думи, як я бачу, можуть зупинитись (стати), набувши чистоти, а можуть і розтанути.
Можливо, твій вірш – це своєрідне частково дитяче або навіть шкільне бароко. Ти ж сам його зарахував до цього стилістичного напряму в європейському мистецтві, а я лише вніс уточнення, які випливають з перших строф, а це - снігова тематика у період різдвяних свят, санні рядочки (напевне, під дверима дитячого садка) і нарешті – пряме порівняння з дитям.
Зупинившись на технічній стороні твого твору, я не можу не відзначити такі чудові рими, як «снагу/снігу», «лист/хист», «морозцем/лицем».
Але не рими є головним чинником, який визначає художню цінність поетичного твору.
Вони є одним з головних.
А найголовнішим є той позитивний настрій, який виникає після ознайомлення з твоїми віршами, про що свідчать і попередні коментарі.
Долучаюсь до них.
У моєму коментарі я написав не про все, що мене приємно вразило, бо коментар і без ненаписаних абзаців про високу духовність не виглядає лаконічним.

Творчих успіхів, святкового настрою.
Коментатор Олександр Дяченко, [ 2013-01-14 13:39:36 ],
на сторінці поезії     "До Нарвської арки"   Дяченко Олександр

1   ...   39   40   41   42   43   44   45   46   47   ...   53