Автори /
Вікторія Вікторія
Огляди ⁄ Переглянути все відразу
•
***
•
***
•
***
•
***
•
***
•
***
•
***
•
***
•
***
•
***
•
***
•
***
•
***
•
***
•
***
•
***
•
***
•
***
•
***
•
***
•
***
•
***
•
***
•
***
•
***
•
***
•
***
•
***
•
***
•
Всё о том же...
•
***
•
***
•
***
•
***
•
***
•
***
•
***
•
***
•
***
•
***
•
***
•
***
•
***
•
***
•
***
•
***
•
***
•
***
•
Минута тишины
•
***
•
Ты больше мне не повелитель!
•
***Ты больше мне не повелитель***
•
***
•
***
•
Лети...
Переглянути всі твори з цієї сторінки
...в падении не видно дна...
и обнажённая душа
и обнажённая душа
В ожидании ветра уснули мои паруса,
В ожидании солнца утих переменчивый ветер...
В ожидании солнца утих переменчивый ветер...
Жизнь – туфельки, несколько пар джинсов,
Такая смешная…во всём – поперёк…
Такая смешная…во всём – поперёк…
….А потом прощений кончится список.
И в прицел она посмотрит устало.
И в прицел она посмотрит устало.
Утонуть бы в небе,
В облаке парящем,
В облаке парящем,
А что если я уйду?
Три шага назд - там море.
Три шага назд - там море.
Ранок…
Напевно не варто поцілунком будити тебе,
Напевно не варто поцілунком будити тебе,
Снова сон в глаза не лезет,
И не шепчет сон мне в уши,
И не шепчет сон мне в уши,
Перечепитись через слово,
впасти…
впасти…
...Сьогодні зранку у мою самотність
увірвалась багряність осені,
увірвалась багряність осені,
Це не вітер за вікном співає
прощальну пісню про журбу,
прощальну пісню про журбу,
Навчитись розмовляти тишею
і лагідно торкатись темряви,
і лагідно торкатись темряви,
Мы с тобой чёрно-белые,
Никто не раскрасит,
Никто не раскрасит,
Холодне лезо - вимкнусь в мережу,
Мереживо на теплому зап"ясті
Мереживо на теплому зап"ясті
І я ніколи не побачу вже твою тінь,
І вітер запахом вже твоїм не розквітне
І вітер запахом вже твоїм не розквітне
Позатуляти вуха – тиша...
Вуста давно залиті воском
Вуста давно залиті воском
Вдих…Видих…
Тиша…
Тиша…
Слова спливали скрапували з вуст
Невже невдовзі вже на німо?
Невже невдовзі вже на німо?
..Я мертва…
Вибач мені мамо…
Вибач мені мамо…
Не потривожу зітханнями тишу...
Екзальтована до мозку кісток
Екзальтована до мозку кісток
Твої сни старомодних фасонів
дні подібні немов близнюки
дні подібні немов близнюки
Я пробачаю собі Тебе,
Вростаю в одинокість...
Вростаю в одинокість...
В екранах твоїх очей
Себе перемикаю на канали інших,
Себе перемикаю на канали інших,
Як помістити у долоні,
Шум океану або запах вечірнього міста,
Шум океану або запах вечірнього міста,
Зливаюсь з пасажирами маршрутки – наче хамелеон…
....Сьогодні знову снідала димом марихуани…
....Сьогодні знову снідала димом марихуани…
Ні сліз, ні болю, ні зітхання...
Прозора тиша навкруги,
Прозора тиша навкруги,
Мне бы жизнь поменять на другую,
Пусть не лучше – немного иначе,
Пусть не лучше – немного иначе,
А на ранок народиться всесвіт...
Здригнеться пилюка на шафі,
Здригнеться пилюка на шафі,
Изнанкой к тебе вывернусь…
И друзья твои – для меня как треугольник
Ти хочеш сексу,
Ти ж коханець…
Ти ж коханець…
Твою друзі подумали, що я божевільна,
Чи накурена…
Чи накурена…
Від понеділка до суботи
Повзуть секунди
Повзуть секунди
Не став мене більше на паузу
І так ми погрались з часом,
І так ми погрались з часом,
З жасмином зелений чай,
Ледь тріснуте горнятко
Ледь тріснуте горнятко
Я вириваю тебе із себе...
...Викорчовую...
...Викорчовую...
Ти поруч мене наче стіни в домі,
А так хотілось щоб хоч клаптик неба…
А так хотілось щоб хоч клаптик неба…
Проводячи нікому непотрібні паралелі,
Я мріяла про те, що не збулося…
Я мріяла про те, що не збулося…
Я перестала молитись…
Ти віриш у Бога…?
Ти віриш у Бога…?
Я не відкрию тобі таємницю
"Земного буття"...
"Земного буття"...
Тиху тугу з неба,
Мені дощ дарує...
Мені дощ дарує...
Я бачила вчора ворону,
Вона була така як усі - тількі біла...
Вона була така як усі - тількі біла...
О, як я не хочу тебе любити,
І дозволяти себе ліпити,
І дозволяти себе ліпити,
Яблуня палає
Вогненою драмою осені,
Вогненою драмою осені,
Жаль місяць мені,
Він брат перемін,
Він брат перемін,
Кафе без назви,
І кава без назви,
І кава без назви,
Вона знайшла в собі людину,
І налякалось відзеркалення душі,
І налякалось відзеркалення душі,
Я читала той роман,
Який хтось написав про нас...
Який хтось написав про нас...
Минута тишины …
Молчанье…
Молчанье…
Какая ночь над городом кружиться,
Какая ночь ложиться нам с тобою на ладонь,
Какая ночь ложиться нам с тобою на ладонь,
Ты больше мне не повелитель
И твое слово не закон
И твое слово не закон
Ты больше мне не повелитель
И твое слово не закон
И твое слово не закон
В небе журавлик …
В небе журавлик…
В небе журавлик…
Я мечтала сбежать из психушки…
Сколько способов – столько жизней…
Сколько способов – столько жизней…
Я боль свою тебе на плечи
Сложила крыльями – лети…
Сложила крыльями – лети…