Люблю цю пору в ріднім краї,
Коли виходять в поле косарі;
Коса у лузі наче скрипка грає,
Ще до схід сонця, рано на зорі.

І лине музика знайома
Через поля, за небокоай,
А хтось співає тихо-тихо:
Свій рідний край не забувай.

Стою і слухаю ту пісню -
Це ж моя юність, щастя мить,
Слова її мені знайомі,
Бо ж й я її співав колись.

Не чув її так довго, довго,
Ніхто пісень цих не співав
В краю чужім, за океаном,
Лише в душі цей спів лунав.

Коса дзвенить, а спомин лине
В літа минулі, молоді…
Трави колишуться як море,
Думки пливуть як човник по воді.

/Моїй донечці в день випускного вечора присв’ячую/

Пролетіли роки безтурботні,
Наче пташка у синьому небі.
Ще сьогодні ти в школі, а завтра
Стежка нова чекає на тебе.

Залишивши гніздечко тепленьке,
Полетиш щастя-долі шукати,
Але школа, як рідная ненька,
Буде вістки від тебе чекати.

Шкільні роки…Ще вчора ти мріяв:
Поскоріше б відкрилась дорога,-
А сьогодні, я знаю, не хочеш
Залишати шкільного порога.

Ще не раз ти згадаєш ту стежку,
Що вела тебе з дому до школи,
Ще не раз зайдеш в гості, та тільки
Років цих не повернеш ніколи.

Та куди б не закинула доля,
Де б тобі не прийшлось побувати -
Пам'ятай звідки шлях починав свій,
Школу ти не спіши забувати.

І коли полетиш ти далеко,
Коли будеш висоти долати -
Пам'ятай, що лелека що року
Повертає до рідної хати.

У житті може станеш відомим -
Не забудь перші букви кривенькі,
Не забудь свою вчительку першу,
Що з роками вже буде старенька.

Не проходь мимо вчителя свого -
Поклонися низенько-низенько…
Де б не був, ким б не став - не забудь же
Свою школу, Вкраїну і неньку.

Мені так часто сниться рідний край,
Домівка рідна, де не був давненько;
Лиш там для мене музика звучить
І пісня та, яку співала ненька.

Частенько мене спогади несуть
В квітучий сад, у край між Стиром й Бугом,
Лиш там почую пісню солов'я
На гілці калиновій, ген за лугом.

Де ще всміхнеться сонечко як там,
Де місяць й зорі так до мене близько?
Лише у ріднім батьківськім краю,
Бо там родився, там моя колиска.

І хоч давно покинув я гніздо,
За океаном, в чужині літаю -
Про тебе, Україно, мої сни,
Пісні свої про тебе лиш співаю.

Я за тебе молюсь, Україно,
Краю мій солов'їних пісень;
Щоб де Буг, де Дніпро й Буковина,
Засіяв правди Божої день.

Я за тебе молюсь, Україно,
Краю рідний батьків-прабатьків,
Щоб з Карпат аж до тихого Дону
Линув слави Господньої спів.

Я за тебе молюсь, Україно-
Чути стогін з дніпровських висот.
В твоїм серці чорнобильська рана
І в темряві блукає народ.

Я за тебе молюсь, мій народе,
Не цурайся, прийди до Творця,
Прийми дар благодати й любови,
Прийде спокій в розбиті серця.

Він лиш зранену душу залічить
І розбите життя встановить,
З Ним і в мороці сонечко світить,
Тільки з ним можеш вічно ти жить.