•  ***

Щороку швидші пори квітувань,
Але весна просториться без краю,

•  ***

Ти ранньо сниш – така посмертна тиш! –
В обіймах білих кущаться віргани,

•  ***

Ти знаку зозулиного чекав –
Аж давні душі підпалили вечір –

•  Ритм (ІІІ)

Ти виходиш до літа – і поле тебе забуває,
розхвилить раптово

•  Ритм (ІІ)

Чорні згуки роялю з вікна весняного –
нарозтіж!

•  Ритм (І)

… і золотяться світи…
І простирає до раю

•  Епілог

Тобі не йти. Цей синій-синій сад
Шепоче миродайну мову моря.

•  ***

Ота ріка тебе не відпуска:
Пливеш у просинь і пливеш за просинь...

•  ***

Повернувся жасмин до криниці на прузі веснянім.
Одсміялися дні, і загусла рясна тишина.

•  ***

Ти прокричи проти ночі слова золоті,
теплі слова про любов, що не знатиме скону.

•  Мотив

ти ідеш по цвітінню акацій
і травневої ночі не чути

•  Вертання

надсадна крапля опромінить ніч
і сірка розтечеться над містами

•  ***

Прості слова у молодих очах.
Прості слова промінніш од нарцисів.

•  ***

Ти знову повертаєшся в цей сад,
Немов на перше коло, мов додому, –

•  Надосінній благовіст

Ти ідеш по могилах –
І сад зацвіта голосами

•  ***

Стрепенеться – і тихо
над Храмом прадавнім лише –

•  ***

Все буде довго-довго вигасать,
І тільки вже коли по чорнобривцях,

•  ***

Ти відлинеш у тишу – і світочі смерку запалиш.
Пізнім сонцем латаття забудуся, збудуся сном.

•  ***

Тихий мій друг повертає до себе у місті далекім.
Марно шукатиму очі на вуличках древніх і марно

•  Червневе

Ластів’ята літати вчаться,
І стихати вчаться світи.

•  ***

Пізні поля Єлисейські.
Світло зелене-зелене.

•  Святкова зала

Святкова зала у лілеях осяйних –
Хай музика лунає світозора –

•  ***

Бузку надвечірній трунок –
І час вертати, вертати –

•  ***

Цвіте різдвяник. А Різдва нема.
Тебе нема - і я сивію стиха.

•  Карпатська балада

За тією горою скінчиться шлях,
Де на кожній смереці кров,

•  Прощальне

Прощання червня – ластів'ячим скриком –
На сиві пасма стомлених садів.

•  Зустріч

Коли відпломеніло,
І стихли голуби,

•  ***

І прийде вечір місячних сонат
Дитячим болем самітних ночей,

•  ***

стихли погрози апокаліпсису –
і від плачу просвітліло погроззя

•  ***

Веслує вечір на вишнім плесі –
Як біло скрізь!