Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  
Віктор Неборак (1961)

Інфо
* Народний рейтинг 4.691 / 5.36
* Рейтинг "Майстерень": 4.677 / 5.34
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Коефіцієнт прозорості: 0.748
Переглядів сторінки автора: 143415
Дата реєстрації: 2006-03-05 19:39:21
Звідки: Львів
Група: Користувач
Е-mail: << Для контакту з автором зареєструйтеся >>
Автор востаннє на сайті 2010.04.22 20:01
Автор у цю хвилину відсутній

Про автора
(1961 р. н.) – поет, прозаїк, літературознавець, есеїст, Прокуратор Бу-Ба-Бу. Автор поетичних збірок «Бурштиновий час» (1987), «Літаюча голова» (1990), “Alter ego” (1993), «Розмова зі слугою» (1994), «Епос про тридцять п’яту хату» (1999), «Літостротон» (2001), «Повторення історій» (2005), а також есеїстично-мемуарної прози «Повернення в Леополіс» (1998), «Введення в Бу-Ба-Бу» (2001 і 2003) та літературознавчого дослідження «Перечитана «Енеїда» (2001).

_____________________________________
Творчість анонсується редакцією "Поетичних Майстерень".
Автор, при бажанні, може отримати ключики для перебування в зручний для нього час.


Найновіший твір
Промовляння до коханки, поцупленої з шістдесятих
Жінко, Ти, котра вже більша ніж
Просто жінка, Ти, котра сховала між
Зводами своїх антицьких білих ніг
Стільки втіх, як в міх, - почислити б хто зміг?

Стільки висмоктаних чоловічих тіл
Залишилося заїжджених довкіл
Твого ложа, що в ночей латанні, в шматті днів
Плине, як ковчег, - почислити хто вмів?

Я до тебе, Жінко, видряпався із пітьми.
На твоєму ложі, Жінко, танцювали ми
Різні танці, на Твоєму ложі промовляли ми,
Жінко, різні речення, їх значення – дими

Різнобарвні. Я для Тебе – риба на гаку.
Ти для мене – хата, де сяку-таку
Матиму вечерю. Я для тебе – три
Літери. Міси мене, ліпи мене і три!

Це кохання – це змагання поколінь.
Бунтівливі шістдесяті і моя совіцька лінь.
Три мене, твори, вирощуй з мене лук напруг!
Вірний стріл! Бунтарський дух! Невтомний плуг!

Твої циці, твої руці і живіт,
Як хвилосоп мандрівний, обходжу від
Кордону до кордону – чужина?
Батьківщина? – О таємна! О жона!

Ноче темна!.. Відпливає корабель
Твого тіла. Як Пилип із конопель,
Виліз я на Божий світ, а зір – немов пшона!
О медова! О бездонна! О жона!