Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  

  Вірші, проза, аналітика, огляди
Костянтин Кавафіс (1863)

Отримані вами коментарі| Залишені коментарі| Інші коментарі

Коментатор Тетяна Мельник, [ 2006-01-30 16:18:11 ],
на сторінці поезії     "СТЕНЫ"   Кавафіс Костянтин

Чомусь прийшли до пам"яті рядки Стуса "Все б"юся об тверді камінні мури, Як їхній раб, як раб, як ниций раб..." Тема обмеженого насильно (причинами зовнішніми)персонального простору.
Коментатор Володимир Ляшкевич, [ 2006-01-31 23:49:18 ],
на сторінці поезії     "СРОК СМЕРТИ НЕРОНА"   Кавафіс Костянтин

Звичайно, переклади Величанського не надто, але Кавафіс не винен.
Коментатор Володимир Ляшкевич, [ 2006-02-23 23:53:16 ],
на сторінці поезії     "СТЕНЫ"   Кавафіс Костянтин

Цікава аналогія.
Коментатор Редакція Майстерень, [ 2007-01-18 11:48:43 ],
на сторінці поезії     "В ОЖИДАНИИ ВАРВАРОВ"   Кавафіс Костянтин

Яка прозірливість! І як це нагадує українські відносини зі своїми північно-східними сусідами варварами. :)
Коментатор Володимир Ляшкевич, [ 2007-01-18 11:53:43 ],
на сторінці поезії     "В ОЖИДАНИИ ВАРВАРОВ"   Кавафіс Костянтин

В ОЧІКУВАННІ ВАРВАРІВ

- Чого чекаємо, зібравшись тут, на площі, ми?
- Сьогодні в місто прибувають варвари.
- Чом бездіяльним є Сенат? Сенатори
чому сидять і не законодавствують?
- Сьогодні в місто прибувають варвари,
тож нащо нам Сенат з його законами?
Ось прийдуть варвари й дадуть закони нам.
- Чому наш Імператор встав удосвіта?
Чому на троні, у міських воротах він -
в короні золотій, при всіх регаліях?
- Сьогодні в місто прибувають варвари,
й проводиря їх Імператор наш очікує,
щоб піднести йому сувій пергаментний,
в якому наперед описані
усі звання врочисті, і всі титули.
- Чому з ним консули обидва, й претори
зрання в розшитих сріблом тогах багряних?
Чому на них браслети з аметистами?
Чому в руках їх жезли, що прикрашені
коштовним срібним, золотим чеканенням?
- Тому, що нині тут очікуються варвари,
а варварів купують за коштовності.
- Чому ж ніде не видно наших риторів
і звичної не чути красномовності?
-Тому, що нині тут очікуються варвари
а красномовство варварів виснажує.
- А чим сум'яття пояснити несподіване,
облич розгубленість? І те, що вулиці
і площі так раптово обезлюдніли,
і що в будинках мешканці сховалися?
- Та тим, що сутеніє вже, а варвари
не прибули. А ще гінці розіслані
з кордонів шлють: нема вже в світі варварів.
- Та як нам бути, жити як без варварів?
Вони для нас подобу мали виходу!

К.Кавафіс 1904 р

Переклад: з грецької Генадій Шмаков (1940-1988),
Йосиф Бродський (1988),
з російської В. Ляшкевич (2000)
Коментатор Володимир Ляшкевич, [ 2007-01-18 12:42:56 ],
на сторінці поезії     "СТЕНЫ"   Кавафіс Костянтин

Стіни
Безжально-байдуже, безсовісно, нахабно так,
звели глухонімі навколо мене стіни.
Я замурований у них. Сюди потрапив як?!
Не охопити розумінням переміни.
Я міг багато ще зробити - кров не стигла -
та проморгав я будівництво, мов осліп.
Я не помітив мурування, кладки цегли,
поволі, та безповоротно, так
від мене вкрали світ...
(К.Кавафіс 1896 р)

Переклад: з грецької Генадій Шмаков (1940-1988),
Йосиф Бродський (1988),з російської В. Ляшкевич(2000)
Коментатор Володимир Ляшкевич, [ 2007-01-18 14:23:12 ],
на сторінці поезії     "БОГ ПОКИДАЕТ АНТОНИЯ"   Кавафіс Костянтин

Бог покидає Антонія
Коли ти раптово чуєш, опівночі,
процесії співи незримої, мірне
подзвякування цимбалів - не ремствуй
на зниклу удачу, на те, що вся праця
прахом пішла, і всі плани, усі сподівання.
Ти не оплакуй їх надаремно, а тільки
вимови мужньо "прощай" уві слід їй -
тій, що тебе покидає, Олександрії.
І головне - ти себе обманути не пробуй -
що усе мряка була, і химерності слуху,
що так здалося тобі - себе не принижуй.
Мужньо і твердо, як личить тому, кому щедро
булó подароване долею дивне це місто -
йди до вікна, прочини його, - вслухайся,
хай і з прихованим страхом і відчаєм,
але без сліз, і того нутряного тремтіння,
вслухайся в радість останню твою, у звучання
незримої тої процесії, звідки цимбали
мірно видзвонюють, линуть мелодії, співи,
і попрощайся навіки із нею,
що покидає тебе, Олександрією.

Переклад з рос. В.Ляшкевича
Коментатор Володимир Ляшкевич, [ 2007-01-18 19:31:26 ],
на сторінці поезії     "ОКНА"   Кавафіс Костянтин

Вікна
Перебуваючи у сутінних кімнатах цих давно
я стале пробую знайти хоча б одне вікно,
щоби відкрити широко його. Сторонній промінь
для себе втіхою би я вважав. А світло ззовні
життя зробило би стерпним, та вікон нема,
а може і краще навіть, що тут не відкрити їх ,
можливо світло – форма для тиранії нова.
І хтóзна, що за речі я б висвітити раптом міг.

З рос.переклав: В.Ляшкевич (2000)
Коментатор Володимир Ляшкевич, [ 2007-01-18 22:16:36 ],
на сторінці поезії     "МАРТОВСКИЕ ИДЫ"   Кавафіс Костянтин

Березневі іди
Душе, цурайся почестей і слави.
А шанолюбства в собі не здолати -
тоді, хоча б, розсудливою будь.
І вище чим доводиться злітати,
тим обережніше себе поводь.

Коли в зеніті ти, коли ти Цезар,
коли ти притча на вустах у люду,
будь обережним двічі – особливо
на вулиці, у супроводі пошту.
І в тому випадку, коли Артемідор,
наблизившись, тобі листа протягне,
пробурмотівши: “Прочитай негайно:
це, начебто, стосується тебе.”
- спинися. Зупини всі перемови,
діла і рішення. І повели йти геть
тим, що тебе вітають, їх поклони
нехай очікують, Сенат також.
Негайно глянь, що там стосовно тебе
говориться в листі Артемідора.

К. Кавафіс.1911р

з російської пер. В. Ляшкевич (2007р)