•  Один

один як перст у цьому світі
один як звір —

•  * * *

Сиві гриви зірниць,
вузлувата дорога...

•  * * * (Івану Драчеві)

Століття - в зачарованому колі,
немов у скриньці втомлений вертеп...

•  * * * (Тарасові Федюку)

Здається, так було одвіку:
глухий паркан... руда трава...

•  * * *

Вже не стачить старих підошов,
але й путь недалечка.

•  * * *

У небесних полях чорнокрилий тюльпан,
чорний щит на черлених воротах,

•  * * *

Ця стерня не коле -
стелить сизокрило.

•  * * *

А те, що живий, - серед ночі засвідчує страх.
Розбитий, мов пам'ятник, бачиш у снах однооких:

•  Різдво

Множиться зоря
у твердих снігах у дзеркальних мурах

•  Світлина

о боже для двох полудневий
полюднений зглянься

•  * * *

Чорна чаша наповнена вщерть,
і воістину нас небагато, —

•  Нічні голоси (Василеві Герасим'юку)

Цi нiчнi голоси -
цi закинутi в моторош митарi -

•  КСЕРОКОПІЯ (Ірині )

ми будемо жити
на тихому-тихому березі

•  ГЛОССОЛАЛІЇ

істинно кажу вам
трава істинно кажу

•  ВІД’ЇЗД

"Я від’їжджав і оком астролога
допитувався в зір – яка дорога

•  Уривок із поеми

...Це юності мотиви опівнічні,
це карнавальний дим довкола плах,