Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  

  Вірші, проза, аналітика, огляди
Володимир Мацуцький

Отримані вами коментарі| Залишені коментарі| Інші коментарі

Коментатор Олександр Комаров, [ 2008-10-28 16:07:48 ],
на сторінці поезії     "Господин Искариотов"   Мацуцький Володимир

Полум'яна промова. От тільки харакірі має зробити Україна сама собі, бо інакше це вже не самогубство, а "зовнішній фактор".
Але нічого страшного, нині в народу є право обирати собі владу самому. Причому частіше ніж сама влада того бажає.
Коментатор Володимир Мацуцький, [ 2008-10-29 12:27:14 ],
на сторінці поезії     "Господин Искариотов"   Мацуцький Володимир

"От тільки харакірі має зробити Україна сама собі, бо інакше це вже не самогубство, а "зовнішній фактор".

Доведення до суїциду – це злочин, який карається законом. Тому Перший бухгалтер підказує: «як зроблять (не зробить!) Україні (не Україна!) харакірі». Та і зрозумів він вже, що за нього вже і його пси не підуть на харакірі.
Коментатор Володимир Мацуцький, [ 2008-10-31 19:19:24 ],
на сторінці поезії     "Навала дурнів в Україну"   Мацуцький Володимир

Вітаю всіх. Два дні не заходив. Радий новій зустрічі з вами, а особливо радий теплим вашим словам і згадкам про Дніпрові кручі.
Коментатор Тетяна Дігай, [ 2008-11-04 09:42:18 ],
на сторінці поезії     "Проти народу на війні"   Мацуцький Володимир

Як промова на мітингу - нормально, але при чому тут поезія? Поезія - це насамперед, образність.
Коментатор Редакція Майстерень, [ 2008-11-05 15:34:52 ],
на сторінці поезії     "Проти народу на війні"   Мацуцький Володимир

Володимире, це дуже негарна відповідь, даремно ви так.
Коментатор Володимир Мацуцький, [ 2008-11-05 21:44:00 ],
на сторінці поезії     "Проти народу на війні"   Мацуцький Володимир

Погоджуюсь і вибачаюсь перед Тетяною. Але мені ця історія нагадала іншу, яку я колись прочитав.
На дачі під Москвою зібрання поетів влаштувало змагання на кращій щойно придуманий поетичний образ. Це були великі майстри слова, і поетичні образи являли собою шедеври. Коли черга підійшла до останнього (прізвище не запам’ятав), він запропонував піти з ним у ліс. Коли поети продралися крізь хащі лісу, то почули музику: Симфонію № 7 Шостаковича. Музика лунала з репродуктора, який висів на дереві. Всі погодилися, що це і є найяскравіший поетичний образ.
Щодо моїх віршів. Вони є частиною суцільного образу сучасного хворого суспільства.
Коментатор Андрій Хорсун, [ 2008-11-08 08:15:56 ],
на сторінці поезії     "Іди і продавайся, хлопе!"   Мацуцький Володимир

Класно.Коротко і влучно.
Коментатор Тимофій Західняк, [ 2008-12-06 21:59:10 ],
на сторінці поезії     "1861 - 1991"   Мацуцький Володимир

Пане Володимире, а що мається на увазі під словами "подай нам волю від...Бога"? З повагою, Тимофій
Коментатор Володимир Мацуцький, [ 2008-12-07 16:20:02 ],
на сторінці поезії     "1861 - 1991"   Мацуцький Володимир

Тимофію, якщо не висмикувати слова із тексту, все буде зрозуміло. Підтекст Вашого запитання сприймаю. Ви людина віруюча в Ієгову, чи в Христа. Тобто Ви вірите єврейським богам. І Вашу віру я не хочу заперечувати. Це особиста справа кожної людини. Я вірю в Слов’янського Бога Дажбога, якого сприймаю як Всесвіт. Прочитайте мою «Молитву». Щодо рядка «подай нам волю від Вождя, чи Бога», я мав на увазі і Вождя і Бога, на допомогу яких українцям марно і сподіватися. Не сприймайте мою відвертість як образу.
Коментатор Володимир Ляшкевич, [ 2008-12-07 18:49:13 ],
на сторінці поезії     "1861 - 1991"   Мацуцький Володимир

Вітаю, Володимире.
Не думаю, що ваш вірш несе в собі зерна конфлікту, тож чому ви в коментарях це намагаєтесь зробити?

Щодо національностей, то я не бачу підстав думати, що Бог Отець чи Бог Син мають якусь національність.

Привита руками садівника до, скажімо, абрикоса гілка персика залишається гілкою персика і родить персики, так? і нічого в цьому дивного. Чому тоді прививання Божественної гілки Господом там, де Він вважає за потрібне і Плоди цієї Гілки, викликають запитання?
Коментатор Володимир Мацуцький, [ 2008-12-08 20:22:31 ],
на сторінці поезії     "1861 - 1991"   Мацуцький Володимир

Вітаю Вас, Володимире. Викликають запитання не плоди Господні, а плоди людські. Дуже довго ми ідемо до Господа, чи Він до нас. Може я не достатньо прочитав літератури про християнство, і чогось не розумію. Але я розумію: щось треба робити, щоб збудити націю, відродити її. В своїх пошуках я прийшов до віри, яка не каже мені, що я раб, хай хоч і божий, і я не кажу «Господи, помилуй нас!», бо я знаю, мій народ невинний ні в чому. Він завжди, ще від народу Трипільської культури, працював на своїй землі, не воював, кожна людина наших далеких предків мала права такі, як увесь народ. Ми не гнобили один одного. Багатство було багатством усього народу. Кожен раз, як переходити на нові землі, наш народ спалював все, щоб нове життя починати чистими руками і з чистою душею, бо тільки така душа робить людину сильною духом. «Блаженні убогиї духом, бо їх є Царство Небесне» (Матфея 5-3), або «Мене послано тільки до погиблих овець дому Ізраїлева» (Матфея 15-24), або «…легше верблюдові крізь ушко голки пройти, ніж багатому в Царство Небесне ввійти» (Матфея 19-24). То чому ж найбагатші люди планети це іудеї і християни? Ні, я не конфліктую, я думаю, шукаю, намагаюсь щось робити. Господь до людей приходить різними вірами, але лише та може бути істинною, яка приносить розум і силу твоєму народу.
Коментатор Володимир Ляшкевич, [ 2008-12-08 23:09:36 ],
на сторінці поезії     "1861 - 1991"   Мацуцький Володимир

Пане Володимире, щире переживання за народ завжди додає і честі, і шани.
І кожен із нас щось пропонує, щось вважає правильним, а щось - не правильним. Але, напевно, слід погодитись, що це так звана "погрішима" сторона буття - тобто та, яка спроможна до помилок, бо є ще і "непогрішима". Релігійні філософи вважають, що і кожна Церква має погрішимі аспекти існування, і непогрішимі. І над усім цим безкінечна таємниця подальшого життя, як особистості, так і народів, разом зі Всесвітом.
Добре, що ми з вами задумуємось про необхідність якоїсь позитивної діяльності. Але во благо кого і чого повинна здійснюватись така наша діяльність?
Особисто мені здається, що потрібно, у першу чергу, найбільшу увагу надавати безпосереднім Господнім творінням - Природі і Людині, звідси - наша Природа зводиться до окресів Батьківщини, а Людина, до тих особистостей, що населяють доступну нашій любові і піклуванню Батьківщину.

Тобто людина, маючи певні Господні, Божественні атрибути, повинна долучатися до збереження і навіть примноження плодів праці Господньої. Зрештою, задачі всюди різні - але вони, ці задачі, створюють, як на мене, нації, народи, народності. Тобто сукупності людей за умовами Промислу? Тобто сукупність, громада тут - це вже об'єднання для виконання певної вищої, часто неочевидної, але Непогрішимої задачі. І служити громаді - це вже трохи менше, аніж первинним завданням? Хоча й необхідно...
Боюсь, що в кожного із нас і своє покликання, яке проставляє акценти, але так чи інакше, мудрі кажуть про оцінювання нас опісля смерті - наскільки кожен із нас став Людиною за Образом і Подібністю до Бога, Свого Бога.
І в цьому є і багато питань-запитань, і багато відповідей?...
Коментатор Володимир Ляшкевич, [ 2008-12-08 23:24:03 ],
на сторінці поезії     "1861 - 1991"   Мацуцький Володимир

Тобто в контексті викладених вище думок, я розумію ваші слова
"Від рабства не звільняють,
а звільняються.
Ми українці досі ще в рабах." - як такі, що закликають нас до більшої Свободи, Творчості, Любові на дарованій для піклування Землі. Що стереотипи цивілізаційні (а чи не основані вони на Греко-Римському праві у першу чергу?), по новому кабалять наші душі, і це в той час, як ми ще від старих імперських кайдан не звільнилися остаточно...
Коментатор Володимир Мацуцький, [ 2008-12-15 15:47:54 ],
на сторінці поезії     "1861 - 1991"   Мацуцький Володимир

Вітаю Вас, пане Володимире. Вибачаюсь за затримку з відповіддю: не був в змозі це зробити раніше. Радий останнім двом Вашим коментарям і погоджуюсь майже повністю. Але це «майже» є основою теорії Християнської релігії. Ви пишете: «мудрі кажуть про оцінювання нас опісля смерті - наскільки кожен із нас став Людиною за Образом і Подібністю до Бога, Свого Бога. І в цьому є і багато питань-запитань, і багато відповідей?...». У мене теж багато запитань, але тільки одна відповідь. У Християнстві Бог по Образу і Подібністю Своєму створив людину, тобто Бог має Образ людини і є Людиною. І це головна помилка Християнства, як релігії. Бог не може бути людиною, а людина – Богом. Ні Промислом Божим, ні Природою не може людина бути чи стати Богом. Але Бог-людина потрібен був суспільству як функція керування суспільством. Розуміння Бога-людини прийшло до людства ще за часів Заратустри, засновника релігії древніх персів – мездеїзма.. Тоді й було поєднано Бога на небі з Богом на землі. Вже вождь етносу (племені, народу) вважався не тільки жерцем, а і намісником Бога на землі. Так ставиться людство і в наші часи: монарх, верхівка релігії, вождь племені чи народності. Навіть до обраних народом на вищу посаду людей - люди ж ставляться, як до Бога. Інша річ – СПАСИТЕЛЬСТВО. Цю місію може виконати Людина. З сучасної української древньої історії відомо, що таку людину називали Гандхарва, як символ Всесвіту (Простору-й-часу). Це було за часів існування «Сонячної країни» (Аратти) (близько 6200 років до нашої ери). На початку нашої ери таким Спасителем у середовищі бідних євреїв став Ісус Христос. У 325 році спасительство Ісуса Христа поширилося на всю Римську Імперію. Образ Ісуса малювали з обличчя імператора Костянтина. Тобто, істинний Образ Христа людству невідомий. Зараз мова може йти про «за Образом і Подібністю» тільки виходячи з змісту Євангеліє, які писались не Ісусом Христом, а людьми, хоч і розумними та не святими.
З повагою, Володимир.
Коментатор Олександр Некрот, [ 2008-12-15 18:49:10 ],
на сторінці поезії     "на хабар не назбирав"   Мацуцький Володимир

Цілком! :))
Коментатор Володимир Мацуцький, [ 2008-12-16 08:35:30 ],
на сторінці поезії     "на хабар не назбирав"   Мацуцький Володимир

:))
Коментатор Мирослава Меленчук, [ 2008-12-16 12:40:38 ],
на сторінці поезії     "на хабар не назбирав"   Мацуцький Володимир

Володимире, останні Ваші дослідження мені імпонують. Успіхів у пошуку!
Коментатор Володимир Мацуцький, [ 2008-12-16 14:21:42 ],
на сторінці поезії     "на хабар не назбирав"   Мацуцький Володимир

Дякую. І тобі успіхів.
Коментатор Зеньо Збиток, [ 2008-12-22 16:33:34 ],
на сторінці поезії     "Новогодний юмор"   Мацуцький Володимир

Як я люто ненАвиджу Дєда Мароза.
Зате пару раз любив `го Снєгурочку, коли той був у дупель засамогонений.
Коментатор Володимир Мацуцький, [ 2008-12-23 11:07:18 ],
на сторінці поезії     "Новогодний юмор"   Мацуцький Володимир

Так, на чоловічий смак Снігуронька більш приваблива, ніж Старий Дід. З Снігуронькою – це як з королевою. Але ж на кожного Діда є своя Баба. То, може, хай буде і він? Тим більше – мільйонер.
1   ...   7   8   9   10   11   12   13   14   15   ...   17