Автори /
Микола Вінграновський (1936)
Рубрики
/ 1960 рік
Огляди ⁄ Переглянути все відразу
•
РОМАНС
•
ДЕРЕВА
•
ПРЕЛЮД ЗЕМЛІ
•
КІНОТРИПТИХ
•
* * *
•
ПРЕЛЮД № 13
•
СТАНСИ
•
* * *
•
ТОСТ
•
ЕЛЕГІЯ
•
УКРАЇНСЬКИЙ ПРЕЛЮД
•
ПРЕЛЮД
•
* * *
•
* * *
Переглянути всі твори з цієї сторінки
Не говори, не говори
Про світанковий яр,
Про світанковий яр,
Коли ви, як зелені волейболісти,
Перекидаєте місяць вночі одне одному над собою,
Перекидаєте місяць вночі одне одному над собою,
Із океанами, полями і стодолами,
Із місяцем і сонцем на плечах
Із місяцем і сонцем на плечах
Ти зла, як дика груша при дорозі,
Ти відьма мого серця. Я — тиран,
Ти відьма мого серця. Я — тиран,
Душа наїлася, та бреше.
А бреше як! і те і се.
А бреше як! і те і се.
За віком вік — до Курської дуги.
Від пірамід — до атомної згуби.
Від пірамід — до атомної згуби.
Люблю я думать. Я люблю
Очима тишу цілувати,
Очима тишу цілувати,
Не чіпай наші сиві минулі тривоги!
Ми далеко тепер від інтриг і халеп!
Ми далеко тепер від інтриг і халеп!
Ти тут! Ти тут! Кохана, ти, як світ, —
Початок і кінець твій загубився…
Початок і кінець твій загубився…
Зіходить ніч на витишений сад…
Глибокий вересень шумить крилом качиним,
Глибокий вересень шумить крилом качиним,
Останній міст проплив у далині,
Колеса змащені росою голубою —
Колеса змащені росою голубою —
Мені привиділось затемнення Землі:
Водневих бомб чорнолетючі зграї,
Водневих бомб чорнолетючі зграї,
Вона була задумлива, як сад.
Вона була темнава, ніби сад.
Вона була темнава, ніби сад.
Народе мій! Поки ще небо
Лягає на ніч у Дніпро —
Лягає на ніч у Дніпро —