Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  

  Вірші, проза, аналітика, огляди
Василина Іванина

Отримані вами коментарі| Залишені коментарі| Інші коментарі

Коментатор Юрій Сегеда, [ 2010-04-30 01:20:17 ],
на сторінці поезії     "...біля дотліваючого вогнища"   Іванина Василина

* * *
Відчинене у ніч вікно,
Дивлюсь у темряву й мовчу.
І ти мовчиш... Уже давно
На світі не було дощу.

В обличчя вітер б’є, мов струм,
Хрипить у гучномовці грім,
Клекоче шум, а ніч, як сум,
Повзе, мов гад, мов газ, мов дим.
Коментатор Юрій Сидорів, [ 2010-04-30 23:54:46 ],
на сторінці поезії     "...біля дотліваючого вогнища"   Іванина Василина

прониклива камерність самоти.
Коментатор Олександр Дяченко, [ 2010-05-01 08:39:15 ],
на сторінці поезії     "...біля дотліваючого вогнища"   Іванина Василина

Цікава віршова форма.
Щось фантастично-рондичне.

Творчих успіхів, гарного настрою.
Приєднуюсь до високої оцінки.
Коментатор Василина Іванина, [ 2010-05-01 22:53:50 ],
на сторінці поезії     "...біля дотліваючого вогнища"   Іванина Василина

... хто ж в одиночку цю проникне :))
щиро дякую, шановний Гаррі, за добре слово
Коментатор Василина Іванина, [ 2010-05-01 22:55:06 ],
на сторінці поезії     "...біля дотліваючого вогнища"   Іванина Василина

...про рондичне треба мені десь почитати :)
за високу оцінку щиро дякую, шановний Олександре, і
Вам усіляких гараздів
Коментатор Василина Іванина, [ 2010-05-01 23:00:49 ],
на сторінці поезії     "...біля дотліваючого вогнища"   Іванина Василина

... і ми самотні в світі цім –
нема дощу, лиш дальній грім,
лиш спалах блискавки пругкий,
лиш хвиля дикої ріки
несе мене,
але куди
:))
Дякую, сто років не чути
Коментатор Юрій Сидорів, [ 2010-05-01 23:22:14 ],
на сторінці поезії     "...біля дотліваючого вогнища"   Іванина Василина

Бачу щось споріднене у поетичному аспекті :)))
Коментатор Михайло Десна, [ 2010-05-02 13:41:15 ],
на сторінці поезії     "...біля дотліваючого вогнища"   Іванина Василина

Наскільки мені відомо, пані Василино, Ви не палите :)))
Звідки ж у ЛГ такі знання відчуттів заядлих курців???
(звісно, я жартую; а вірш непоганий)
Коментатор Михайло Десна, [ 2010-05-02 13:47:21 ],
на сторінці твору     "...так і не встигла..."   Іванина Василина

Ця Ваша прозова спроба теж непогана. Але дещо радив би змінити, Напр., чому Ви починаєте із назви вулиці, це зовсім не в*яжеться з наступною розповіддю; варто б уточнити, чому героїня самотня; втрата підряд двох фотоапаратів дуже невмотивована; в кінці теж не зрозуміло – це весняне прибирання чи варварське нищення всього відбулося; могли б додати той Ваш таємничий рецепт варення із троянд :))
Коротше, варто допрацювати – і вийде щось путнє :)
Коментатор Василина Іванина, [ 2010-05-03 11:24:04 ],
на сторінці поезії     "...біля дотліваючого вогнища"   Іванина Василина

Михайле Вікторовичу, спасибі на добрім слові.
...між іншим, про "відчуття заядлих курців" я могла б дізнатися і від Вас, наскільки мені відомо, Ви до них належите, ні? (звісно, теж жарт)
Коментатор Василина Іванина, [ 2010-05-03 11:25:32 ],
на сторінці твору     "...так і не встигла..."   Іванина Василина

ОГо.
як багато проблем :(((
Дякую за поради, спробую переробити, але пізніше,гаразд?
ВВ
Коментатор Олександр Дяченко, [ 2010-05-03 11:43:27 ],
на сторінці твору     "...так і не встигла..."   Іванина Василина

Якщо читач не з династії міліціонерів-слідчих-оперів, то, як на мене, уточнення зайві.
Ще зо два десятків років тому я міркував - а чи будуть прибиральниці такими ж старими, як і того часу, коли я замислився над цим питанням вперше?
Зараз це питання неактуальне. Були бабусі і є. Були самотніми і залишаються. Тільки з тією різницею, що якщо вони в селі, то до них сучасні городяни на свіжину вже не їздять, а везуть, як і раніше, "київські торти", та, як зараз, повертаються практично з порожніми руками, якщо взагалі не виміняли хату з земиельним паєм на який-небудь Джип". Мені здається, що немає смислу оповідати про долю бабусі, якщо Ви, шановна майстрине, не замахуєтесь на роман. хоча вам це під силу.
Так, твір невеличкий. Я бачу, що його називали і міні-новелою. Але особисто мені усе зрозуміло.
Стосовно фотоапаратів. В мене їх два, і вобох відмовив дісплей. То як фотографувати? Я придбав собі нормальний мобільний апарат, потужніший оптикою за ті два попередніх "Олімпуса". І поки що радію. Як і життю в цілому.

Творчих успіхів, гарного настрою.
Коментатор Василина Іванина, [ 2010-05-03 11:51:20 ],
на сторінці твору     "...так і не встигла..."   Іванина Василина

ХА! клас!
ДЯКУЮ-ДЯКУЮ!!!
...особливо за те, що "під силу" (хоч і не буду замахуватися) :)))
от гарна вранішня несподіванка :)
Зі щирою незмірною вдячністю
ВВ
Коментатор Оксана Лозова, [ 2010-05-07 19:06:43 ],
на сторінці поезії     "...біля дотліваючого вогнища"   Іванина Василина

... і знову щось таке до щему близьке й тужливе...
Коментатор Юрій Сидорів, [ 2010-05-30 18:58:23 ],
на сторінці поезії     "...з останньої розмови..."   Іванина Василина

Іноді одне слово важить більше, ніж друге. Або навіть декілька інших в їх основних і паралельних значеннях.
Мені дуже сподобалась перша пісня Вашого чотиривірша.
«Гарно мені з тобою»…
Можна повторювати і повторювати.
Рими в даному випадку є другорядним елементом поезії душі.
«Зведені знов судьбою».
Була розлука. А тепер її немає.
То чому б не «вічно мені б цілувати гостру твою сивину»? Зовсім інший акцент.
Глибоко ліричний вірш.
Розглядати його у технічному перетині не хотів би, хоча частково належу до розряду черствих душею і серцем банальних коментаторів. Якщо не критиканів.
Він дійсно ліричний.

З деяким сумом,
Г.С.
Коментатор Василина Іванина, [ 2010-05-30 21:34:38 ],
на сторінці поезії     "...з останньої розмови..."   Іванина Василина

Дорогий Гаррі, я розчулена аж до сліз, справді. Вашою підтримкою; і все-таки хотілося б і в "технічному перетині". самі ж кажете, що іноді одне словечко змінює все докорінно; Ви вмієте, як ніхто тут, працювати над творами,
будь ласка, що Вам тут не подобається, чого сумуєте?
я спробую виправити :(
З великою вдячністю і симпатією
ВВ
Коментатор Юрій Сидорів, [ 2010-05-30 22:04:43 ],
на сторінці поезії     "...з останньої розмови..."   Іванина Василина

(ніяковіючи)
Я обов'язково відповім, як тільки зможу запропонувати варіанти. Їх не буде багато, бо і вірш невеличкий.
(з печаллю)
Не перебуваючи у лавах майстрів, але зрідка ознайомлюючись з їхніми дописами, віршами, поглядами, сформованими хай навіть на побіжному (бо тих майстрів десь носить, але на ПМ) ознайомленні з нашими творами, я прислуховуюсь.
Кількома словами, триває процес, схожий на аптечний. Провізори можуть знати більше, ніж аптекар, який теж вміє зважувати, але до цього ніде не був лікарем, який мав якусь вілповідну практику.
Гарний Ваш вірш. Подробиці листом.

Аналогічно,
Г.С.
Коментатор Юрій Сидорів, [ 2010-05-30 22:07:07 ],
на сторінці поезії     "...з останньої розмови..."   Іванина Василина

"Бо тих майстрів десь носить, але не на ПМ"
ось так.
Коментатор Наталя Скосарьова, [ 2010-05-30 23:45:25 ],
на сторінці поезії     "...з останньої розмови..."   Іванина Василина

Мені теж дуже сподобався перший рядок. І взагалі, відчуття, передані у вірші, до болю знайомі. Ще й ці три крапки скрізь.
Гарно мені в Ваших віршах,
Гарно в рядках Ваших — все.
Будьте із ним добріша,
Спріться Йому на плече.
Коментатор Ярина Брилинська, [ 2010-05-31 10:36:34 ],
на сторінці поезії     "...з останньої розмови..."   Іванина Василина

сивину гостру цілувала
вуста ранила
позліталися ворони
крилами кров на вустах
втирали
вірністю у очі дивилися
чужиною ридали
1   ...   51   52   53   54   55   56   57   58   59   ...   75